Друковані видання житимуть іще 30–40 років, — британський медіаексперт Джордж Брок

Джордж Брок, Автор фото - Ірина Середа

Викладач журналістики у CityUniversityLondon, що свого часу працював у TheObserver та TheTimes, а нині консультує медіаорганізації щодо стратегій розвитку, стверджує: немає причин хвилюватися про нестабільний період у світовій журналістиці. На Львівському медіафорумі він дав поради, як засобам масової інформації вижити в часи стрімкого технологічного прогресу.

У фахових колах багато говорять про сумне майбутнє журналістики. Адже ми спостерігаємо вимирання друкованих видань, цікаві стартапи не мають коштів на прожиття й розвиток, а онлайн-видання не навчилися заробляти. Великі соціальні платформи, як-от Facebook, поглинають частину виручки від реклами. Проте песимісти ігнорують історію, плутають інституції й ідеї, а також не розуміють, що інновації вимагають експериментів — почасти невдалих також.

У XX столітті друковані медіа, телебачення та радіо мали стабільні джерела доходу. Найплідніший період в історії британської журналістики — 50-ті роки, за півстоліття до того, як інтернет почав серйозно конкурувати з пресою. Водночас раніше важко було забезпечити незалежність видання — принаймні, від держави. Значна частина історії ЗМІ, окрім порівняно нетривалого періоду стабільності XX століття, була мінливою, імпровізованою та заснованою на експериментах. Ми тепер фактично повернулися до звичного стану журналістики.

Чарльз Діккенс, окрім того, що писав книжки, був видавцем і редактором-невдахою. Проте його невдачами ніхто не переймався: якщо щось не вдавалося, люди просто пробували створювати щось інше.

Тепер власні онлайн-стартапи запускають The Atlantic (US), Financial Times в Британії, 140 journos (Turkey), Rappler (Philippines), Le Monde (France), OCCRP (Bosnia), Jota (Brasil) та інші. Цього тижня агенція Reuters запустила новий архів і базу користувачів. Іще кілька років тому жанр журналістського розслідування був мертвим, а тепер ми бачимо його відродження — зокрема, на прикладі Reuters. Тиск нових ринкових реалій повертає людей до першочергових цінностей і принципів професії, і якісні медіа отримують новий шанс витіснити низькоякісні продукти. Дуже важливо вчитися на невдачах та швидко реагувати на нові умови.

Деякі редакції вважали, що принесені новими технологіями зміни є тимчасовими. Проте ці зміни трансформували способи та джерела пошуку інформації та знань, а величезний обсяг інформації, доступний в інтернеті, спричинив зниження цін на контент. Технології змінюють те, як ми сприймаємо інформацію, витісняють певні функції, типові для редакції в минулому: контроль над поширенням новин, наприклад. Натомість важливішою стає перевірка інформації на точність і достовірність.

Перевагою журналістів у цих нових умовах є:

  • вміння перевіряти інформацію,
  • спроможність бути свідками головних подій,
  • аналізувати дані,
  • проводити журналістські розслідування, отримуючи інформацію з джерел, не доступних загалу.

Ми маємо використовувати все найкраще з теперішнього й минулого, щоби виконувати ці чотири завдання. Тепер є штучний інтелект, віртуальні дані, різні інформаційні мережі, й усе це необхідно використовувати. Але тим часом старомодна журналістика повертається — слова знов стають найважливішими. Ми бачимо це на прикладі caption video (відеороликів із титрами, які можна дивитися без звуку).

Фейкові новини — це теж добре: вони нагадують нам про справжні цінності журналістики і змушують ретельніше перевіряти факти.

Я не думаю, що основні завдання журналістики змінилися. Можливо, характер і специфіка роботи в редакції — так, але не головні завдання. Співвідношення традиційних і нових типів роботи журналістів у редакції залежатиме від потреб аудиторії.

Соціальні мережі мають величезне значення як канал поширення інформації, а отже —  й величезний вплив на аудиторію. Можливо, Facebook зміниться, коли його керівництво усвідомить свою відповідальність перед суспільством. І, можливо, стане квазімедійною організацією, а не вдаватиме, що є всього лише ІТ-компанією, що адмініструє платформу. Вчора у стрічці новин Facebook з'явилася можливість фільтрувати окремі теми, в яких ви зацікавлені, — а це вже цілком журналістська функція.

Що ж до друкованих ЗМІ, то поки що вони житимуть — і газети, й журнали, й книжки. Можливо, газети виходитимуть рідше: раз або двічі на тиждень замість шести-семи разів. Я бачу, що дохід від реклами зменшується, натомість краще працює модель передплати. Звісно, все на цьому ринку буде змінюватись, але ще тридцять — сорок років друкована преса житиме.

Автор фото - Ірина Середа

comments powered by Disqus