«Битва в ім'я Конституції». Огляд іноземних ЗМІ

Скрін-шот cnn.com

«Український гвардієць вбитий під час протестів, спрямованих проти автономії повстанців», «Українська криза: смертельний протест проти автономії біля парламенту», «Десятки поранених після вибуху біля парламенту у Києві» – матеріалами зі схожими заголовками з’явились на головних сторінках провідних світових видань.

Незважаючи на значну увагу до подій у Києві та публікацію великої кількості фотографій з місця сутичок, у багатьох матеріалах іноземних ЗМІ ситуація висвітлювалась поверхово: найбільше деталей та обставин протесту можна побачити у польських ЗМІ.  

Багато іноземних журналістів наголошують, що загибель солдата – це перша смерть у мітингах, яка відбулась з часу протестів у лютому 2014 року.  «Протести (біля парламенту - MS) були очолені популістською радикальною партією та ультра-націоналістичною партією Свобода, що виступають проти будь-яких поступок проросійським сепаратистам», - пише ВВС.

Розповідаючи, хто саме несе відповідальність за поранених та вбитого у сутичках, видання переважно посилаються на інформацію від Арсена Авакова про те, що гранату кинув боєць батальйону «Січ», до складу якого входять  прибічникики ВО «Свобода».  При цьому нагадують, що саме «Свобода» є однією із трьох партій, які підтримували протести на Майдані. Австрійське видання «Der Standard» у матеріалі із заголовком: «Київ: смерті в результаті протесту проти закону про автономію» теж цитує слова  Арсена Авакова: «Скажіть, будь ласка, чим відрізняється "Свобода" від тих, хто вбиває на фронті солдатів нашої армії?». Деякі ЗМІ наводять відео і фотографії, зокрема, зйомку «Радіо Свобода».  Варто сказати, що іноземні ЗМІ, на відміну від більшості українських, публікують попередження перед відео або фотогалереями, де зазначають, що контент містить сцени насилля, зображення поранених людей. 

 «Українська криза: Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк каже, що протестуючі націоналісти гірші, ніж сепаратисти – після сутички, внаслідок якої одна людина загинула» - цю цитату у заголовку наводить The Independent. «Знайомий вже вигляд людей у масках, коктейлі Молотова, дерев’яні палиці та вибухові пристрої повернулись на вулиці Києва, оскільки почалось протистояння між поліцією та протестуючими, переважно націоналістами», - пише газета та констатує, що це найбільше насилля на вулицях з часу лютого 2014 року, воно «демонструє вразливість мирних угод у Мінську, досягнутих за сприяння Заходу».  Independent зазначає, що судячи із прапорів, більшу частину агресивних протестуючих можна пов’язувати із учасниками «Свободи»: «Після злету під час Євромайдану, “Свобода” стала маргіналом в українській політиці (…) Багато хто задається питанням, чому Свобода втрутилась саме зараз, адже це грає на руку  російському наративу про те, що українські політики перебувають під сильним впливом правих сил».

Загалом видання обмежуються нагадуваннями, що «Свобода» це націоналістична партія. Окремий матеріал про її історію опублікував France 24:  «Українська ультра-націоналістична партія Свобода, історія насилля».  У статті сказано, що партія має репутацію вдаватись до агресивних протистоянь,  також  наведені слова Олега Тягнибока, який зазначає, що випадок біля Верховної Ради -  це провокація, запланована представниками влади.  «Фотографії зі місця подій зображують протестуючих, які бють офіцера  прямо перед безпристрасним Тягнибоком», - йдеться у матеріалі. Також наводиться інформація про історію «Свободи», її прихильність до воїнів УПА та роль учасників ВО «Свободи» під час Євромайдану – в тому числі й те, що вона понесла найбільше людських втрат у протистояннях того часу.

Закон про децентралізацію

В усіх статтях іноземні журналісти намагаються лаконічно пояснити, в чому полягає неоднозначність закону про децентралізацію і які саме зміни до Конституції України можуть бути зроблені. Ці пояснення виглядають дуже узагальненими, й аналітика у них відсутня.  Крім того, можна побачити плутанину щодо того, надається чи не надається особливий статус регіонам Донбасу.  Так, Newsweek зазначає, що у разі ухвалення закону, «території, які знаходяться під найбільш серйозним впливом проросійських сепаратистів, можуть отримати трохи більше автономії, однак без повної передачі контролю повстанцям (rebels)». Видання нагадує, що ці зміни були підтримані західними союзниками України та були зафіксовані у мінських домовленостях у лютому.         

Ендрю Кремер у статті для New York Times називає закон таким, що може надати «автономію частинам Луганської та Донецької області» та зазначає, що українські націоналісти категорично проти такого кроку, оскільки розглядають його як поступку Володимиру Путіну. Водночас прибічники законопроекту кажуть, що надання особливого статусу східним регіонам зможе зменшити агресію від сепаратистів, пише він. New York Times взяв коментар у Михайла Мінакова, професора Києво-Могилянської академії, який каже: «Президент діє у сміливий спосіб. Він намагається знайти законне рішення, щоб досягти згоди. У суспільстві є сильна протидія цьому. Люди не хочуть, щоб війна продовжилась, але й водночас не хочуть поступитися чимось».

Більш докладно суть децентралізації пояснює Washington Post – зокрема, написано про скасування посади губернаторів, які призначались президентом та появу, як пише видання, «префектів» (тобто представників центрального уряду на місцях): «Влада буде передана від губернаторів та центрального уряду до виборних місцевих рад». Авторка пише про те, що найбільше питань викликало положення про особливе самоврядування в окремих районах Донбасу, які зараз контролюються сепаратистами. А The Independent зазначає, що конституційні зміни, на яких наполягає Захід, можуть ефективно «заморозити конфлікт у Східній Україні, неявним чином передавши контроль проросійським повстанцям». The Guardian пише, що в українців розходяться думки щодо того, що робити із регіонами на сході. «Незважаючи на офіційні заперечення, Москва довела своє бажання надсилати військове та матеріально-технічне підсилення  під час ключових сутичок, - пише видання. - Дехто вважає, що Київ має сфокусуватися на реформах на решті території країни, та залишити регіони з повстанцями. Інші відчувають, що Україна ніколи не буде у безпеці, допоки частина її території перебуває під контролем повстанців».  

Австрійська щоденна газета «Kurier» описує суть децентралізації таким чином:  «У Верховній Раді у першому читанні проголосували за децентралізацію - це масштабна державна реформа, що дає можливість регіонам і місцевим спільнотам отримати більше політичних і бюджетних прав. (…)  Для України це дуже емоційна і неоднозначна тема, бо у зв'язку з війною, Москва вимагає від Києва надання “федерального статусу східним регіонам”». Kurier уточнює, посилаючись на слова Сергія Лещенка, що «особливий статус» для Донецька та Луганська цією реформою не передбачений, але деякі «законні особливості» для цих міст усе ж планують. У статті згадується також, що: «українські інтелектуали згуртувалися і написали відкритого листа проти цієї реформи із проханням мараторію до того часу, допоки іноземні війська знаходяться на території України і допоки контроль над кордоном не буде відновлено».

Варто сказати, що подаючи інформацію про загиблого солдата Ігоря Дебріна, журналісти не повідомляють подробиць – імені чи віку, те саме стосується й даних щодо підозрюваного у вчиненні вбивства. Деякі ЗМІ згадують про кількох постраждалих журналістів, в тому числі іноземних.   

Огляд польських ЗМІ

Найбільші польські видання та телеканали стежили за сутичками у Києві практично відразу та оперативно публікували оновлення інформації. Wyborcza.pl  у підсумковому матеріалі детально розбирає причини подій під Верховною Радою – озвучує позиції учасників сутичок та подає аргументи прихильників та противників змін до Конституції.  Журналістка видання Анна Павловська звертає увагу, що Петро Порошенко у своїх аргументах на користь децентралізації послуговується прикладом Польщі. «Спротив змінам [до Конституції] виник через побоювання, що це де-факто згода на поділ України на райони та кінець намірам відновити контроль над південно-східними регіонами. Побоювання можуть бути небезпідставними з огляду на напружену ситуацію в країні, попри те, що Порошенко неодноразово зазначав, що не йдеться про запровадження «спеціального статусу» Донбасу, як багато разів стверджувала Росія», - пише видання.

Кореспондент Gazety Wyborczej в Україні Петро Андрусечко у своєму матеріалі під заголовком «Битва в ім'я конституції» підкреслює, що правоохоронці реагували на протестувальників дуже стримано та не зловживали силою. Журналіст також попросив політолога Сергія Тарана прокоментувати проголосовані у першому читанні зміни до Конституції. На його думку, Україна мусить рахуватися з думкою Заходу, щоб отримувати підтримку в протистоянні з Росією. Натомість Захід вважає, що поганий мир є кращим, ніж погана війна. Тому Київ, «ухвалюючи певні норми щодо територій підконтрольних сепаратистам, вдає, що вони будуть реалізовані; а Захід вдає, що таким чином йому вдасться розв'язати українську проблему», - цитує українського політолога журналіст Петро Андрусечко.

Newsweek Polska акцентує увагу на загибелі солдата Нацгвардії Ігоря Дебріна та цитує заяву міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо особи нападника. Видання посилається на репортажі KyivPost та Hromadske. Причини подій під Радою для Newsweek Polska прокоментувала журналістка Михайлина Скорик: «Сутички під Верховною Радою – це спроба висловлення незгоди та заклику до «третього майдану» особами, котрі хочуть брати участь у здійсненні влади. Не випадково протести започаткували люди пов’язані з позапарламентарними, радикальними угрупованнями: Свобода та Правий сектор». Пояснюючи суть конституційних змін Newsweek Polska також повторює акцент офіційного Києва, що реформа відбувається на прикладі Польщі.

Видання Rzeczpospolita опублікувало реакцію міністра закордонних справ Польщі Гжегожа Схетини, який згадав події у Києві під час виступу на засіданні уряду. Шеф польської дипломатії повідомив інформацію про жертв та поранених, яку отримав від українських колег. За інформацією видання, Гжегож Схетина пояснив міністрам, що сутички виникли через проголосовані у першому читанні зміни до конституції та можливість децентралізації і спеціального статусу для Донбасу. За його словами, ця поправка «є безпосереднім результатом Мінських угод і є абсолютно ключовою - з української сторони – для підтвердження реалізації домовленостей, узгоджених 12 лютого в Мінську.

Над оглядом працювали Марина Дорош, Тарас Назарук, Юліана Матусова

comments powered by Disqus