Кому вигідне вбивство «Мотороли»: Огляд іноземних ЗМІ

Скрін-шот WP

В Донецьку 16 жовтня 2016 року був вбитий один з лідерів «ДНР» Арсен Павлов, відомий під псевдонімом «Моторола». Російського громадянина невідомі підірвали в ліфті будинку, квартиру в якому він отримав від незаконної влади самопроголошеної республіки. Представники «ДНР» звинуватили українську сторону в організації вбивства, в Києві все заперечують, вказуючи на причетність російських спецслужб чи внутрішні розбірки незаконних озброєних угруповань.

«Прокремлівська медіазірка у контрольованій повстанцями частині України», «символ російського експансіонізму», «один з найбільш помітних і жорстоких польових командирів в промисловому Донбасі» - це тільки деякі характеристики від західних ЗМІ на адресу Арсена Павлова.

Гучне ім’я він заробив у 2014 році, коли знімав на камеру свої військові дії, потім запрошував російських журналістів на операції. Піком публічної слави стало розкішне одруження, яке висвітлювали російські та західні медіа і яке показало «маніакальну і трагікомічну» атмосферу Донецька в 2014 році. Арсен Павлов через популярність в російських ЗМІ став одним з найбільш одіозних представників нової «влади» в незаконних республіках. Яскрава зовнішність - руда борода, маленький зріст та погані зуби – вплелися в образ жорстокого бойовика, котрий приїхав з Росії воювати проти української армії, зробив успішну кар’єру і почав нове сімейне життя.

Після інтерв’ю київському виданню Kyiv Post, в якому Павлов як лідер групи бойовиків «Спарта» зізнався у вбивствах 15 українських військових полонених, йому був заборонений в’їзд на територію Європейського Союзу. Однак Інтерпол відмовився оголошувати його у розшук, мотивуючи це політичною складовою його фігури.

«Повстанський герой»

В українському інтернет-просторі з 2014 року триває дискусія (ось, наприклад, матеріали BBC та Української Правди) щодо того, як слід, в тому числі західним ЗМІ, називати представників «ДНР» та «ЛНР»: «ополченці», «терористи», «повстанці», «бойовики» і т.п. Адже офіційно «ДНР» та «ЛНР» визнано терористичними організаціями, Росія – країною-агресором, а Арсен Павлов був етнічним росіянином, воював в Чечні, котрий приїхав на схід України й вбивав українських громадян. Тому проукраїнський дискурс наполягає на вживанні таких слів як «терористи», в той час як західні ЗМІ частіше вживають слова на кшталт «повстанці» чи «сепаратисти, котрі підтримуються Росією».

Перше, що впадає в очі й є неприйнятним для багатьох українських читачів – це використання виразу «rebel commander», тобто «лідер повстанців», для характеристики Павлова. Причому в заголовках. Практично всі англомовні видання вжили саме цей термін до «Мотороли». Тільки «Радіо Свобода» оминуло слово «повстанець», замінивши його «провідний донецький лідер сепаратистів» та «командир підтримуваних Росією військових угруповань».

Скандал довкола публікації в The Washington Post статті московського кореспондента Ендрю Рота свідчить, що словесні дискусії ще не скоро вщухнуть.

Редакція впливового американського видання була змушена змінити назву через скарги читачів щодо заангажованості заголовку та сумнівів в автентичності відеоролика. Початково стаття називалася «Проросійська зірка медіа “Моторола” вбитий “українськими нацистами”, стверджують повстанці». Невдовзі вона була перейменована в «Улюбленець прокремліських ЗМІ, сепаратист вбитий вибухівкою в Україні».

Після зміни заголовку в кінці статті з’явився напис: «Виправлення: Цей текст і заголовок були змінені через сумнівну автентичність заяви, зробленої на відео людьми, які взяли відповідальність за вбивство Павлова, представившись ультраправими бойовиками».

Деякі користувачі, як John Sh, під матеріалом висловили невдоволення відповідністю вживаних слів: « “Сепаратист, обожнений прокремлівськими ЗМІ, загинув в Україні від вибухівки”. Новий заголовок називає "Моторолу" сепаратистом. Моторола був громадянином Росії. Учасник російських збройних сил, відомий учасник геноциду мирних чеченців з боку російського уряду. Так яку частину Росії він відділяв? Комі або, можливо, Казань? Або це було в Ростові? )». Під матеріалом AFP теж були обурливі коментарі щодо образу «Мотороли» як «військового командира». «Він не був "командиром". Він був представником військового криміналітету, котрий вбивав військовополонених і цивільних заручників, і зізнався про це на камеру кілька разів. Не кажучи вже, що він, як і тисячі і тисячі інших, подібних до нього, приїхали з Росії в Україну, щоб вбивати своїх братів. Це для тих, хто називає цю війну "громадянською війною" і досі вважає, що Путін з Росією не мають нічого спільного з ним», - написав користувач Booba K. «Навіщо називати його командиром? Він був ніким, тільки мафіозним головорізом з Росії, який був досить щасливим, щоб працювати на авто мийці», - прокоментував користувач Tom.

Друге, що кидається в вічі в матеріалах західних ЗМІ, це «героїчне» фото з «Моторолою», які обрали для супроводу тексту. Арсен Павлов тримає руку біля скроні, проїжджаючи в танку, весь обвішаний військовими медалями. «Моторола» показаний в класичному зображенні героїв війни. Це фото, зроблене під час військового параду в Донецьку 9 травня 2016 року, використали більшість редакцій англомовних ЗМІ. Цікаво, що на другому місці за популярністю – фото з весілля «Мотороли» в Донецьку.

Сумнівне відео

Одразу після вибуху в шахті ліфта донецького будинку, де Павлов був зі своїм охоронцем, в інтернеті з’явилося  відео, на якому четверо чоловіків в камуфляжній формі в масках позують перед камерою. Вони представилися членами Misantropic Division, заявили, що вбивство – це їхніх рук справа  і пригрозили лідерам «ДНР» та «ЛНР» розправою. Однак в організації відхрестилися від причетності до вибуху. В той час як сам Youtube-канал, куди був завантажений відеоролик, має фейкові ознаки: створений напередодні події, невдовзі видалений, підхоплений російськими ЗМІ.

Західні ЗМІ з застереженням поставилися до автентичності цього відеоролика, вказуючи, що на даний момент він «не заслуговує довіри». BBC, наприклад, пише, що історія з Misantropic Division вписується в схеми російської пропаганди, яка «роздула» важливість українських радикальних батальйонів (деякі члени Misantropic Division брали участь у бойових діях у складі батальйону «Азов»), зобразивши війну на сході як війну «проти фашизму».

Причини вбивства

 «Влада» Донецька ще не надала доказів причетності  будь-якої зі сторін конфлікту. Однак західні видання більше схиляються до версій, що Павлова вбили «свої» або російські спецслужби, а не українська диверсійна група чи спецслужби, як на цьому наполягають «ДНР» та «ЛНР».

Московський кореспондент The Guardian Шон Вокер спілкувався з чоловіком, близьким до лідерів «ДНР», і той йому розповів: «Моторола був дуже обережним, параноїдально дбав про свою безпеку та безпеку своєї сім'ї. Тобто, щоб зробити такий витончений замах, як цей, потрібен близький доступ когось з внутрішнього кола [представників бойовиків]». При цьому автор статті «Відомий повстанський воєначальник Арсен Моторола Павлов вбитий в Донецьку від вибуху» не виключає версії про причетність російських спецслужб.

Джек Лош, британський кореспондент The Telegraph, який висвітлює війну в Україні, побачив російський слід: «У той час як лідери повстанців звинувачують в підриві у неділю українську диверсійну групу, професійне вбивство Павлова має всі ознаки внутрішньої роботи, можливо, із залученням російських спецслужб».

Мотив – боротьба за вплив над грошовими потоками. Про це з посиланням на анонімне джерело серед керівництва сепаратистів йдеться в статті The Telegraph «Декларація війни» в Україні, як проросійський командир повстанців Арсен Моторола Павлов вбитий сильним вибухом в Донецьку». «Деякі підозрюють, що Моторола був убитий під час внутрішньої боротьби за контроль над чорним ринком. Інші кажуть, що вище керівництво зачищає повстанців першого покоління, щоб знищити будь-які докази та прибрати свідків військових злочинів. Кремль потребує своїх довірених осіб, щоб мати більш прийнятне цивілізоване обличчя», - пише The Telegraph.

Водночас автори BBC вказують на можливе абхазьке коріння вбивць росіянина Павлова: «За деякими даними, етнічний абхазець, командир в рядах повстанців, посварився з Моторолою і, можливо, мав мотив для вбивства», - йдеться в статті «Моторола: українські повстанці звину чують Київ у смерті командира».

Деякі західні журналісти, зокрема постійний політичний оглядач українських подій Ендрю Крамер з The New York Times, вважають, що вбивство може ускладнити переговори в Нормандську форматі (Росія, Україна, Франція, Німеччина), які були заплановані на 19 жовтня. Річ у тому, що «лідер ДНР» Олександр Захарченко звинуватив Київ в оголошенні війни, заявивши, що «помилування не буде», коли його війська ввійдуть в підконтрольні Україні міста. Він поклав відповідальність на Петра Порошенка, бо український президент 5 вересня 2016 року публічно заявив, що «монстр [«Моторола»] відповість» за вбивства українських військових, зокрема Ігоря Брановицького. 

Однак, схоже, що західні ЗМІ несерйозно сприйняли погрозу Захарченка через відсутність будь-якого прогнозу подібних дій.

Окрім того,  вбивство може  розхитати хиткий мир на сході України та «може бути використане як привід для вчинення терористичних актів в Києві та інших територіях України», цитує NYT українського нардепа Максима Бурбака.

«Російські агенти могли б вбити пана Павлова, щоб прибрати цю проблему і виправдати дестабілізуючі напади на прозахідних політиків в районах, контрольованих урядом України», - йдеться в статті New York Times «Бомба вбила проросійського повстанського командира в східній Україні».

Крістофер Міллер, американський кореспондент, котрий тривалий час працює в Киеві і активно висвітлює російсько-український конфлікт, теж вказує на можливу причетність Кремля з метою відбілення іміджу «республік».

«Москві  це могло знадобитися, щоб дати [сепаратистським групам] більш прийнятні цивілізовані обличчя, які безпосередньо не замішані у справу MH17 або військові злочини», - цитує Радіо Свобода Алекса Кокчарова, аналітика в області оборони і безпеки консалтингової компанії IHS Markit.

Експерт прогнозує, що вбивство може ще більше знизити ймовірність реалізації Мінських угод і призвести до посилення бойових дій («новий виток війни в Донбасі, на жаль, стає майже неминучим»). У будь-якому разі смерть Павлова «дає привід [сепаратистам] звинуватити Київ в ескалації конфлікту».

Практично всі аналізовані видання звертають увагу на серію вбивств, які охрестили як «містичні», ватажків членів заборонених в Україні проросійських організацій.

«Багато хто вважає, що вибух, який вбив Моторолу, був лише останнім у серії вбивств, які можуть бути пов'язані з  внутрішньою чисткою лідерів повстанців», - зазначає московський репортер The Washington Post Ендрю Рот. Велика частина замахів та лідерів бойовиків в минулому році пов’язувалася саме з чварами між сепаратистами, пише Deutsche Welle.

Фактично, західні ЗМІ згодні, що характер вбивства та анонімні джерела свідчать про дві найбільш ймовірні причини вбивства «Мотороли»: внутрішні чвари між угрупуваннями з метою перерозподілу сфер впливу або причетність російських спецслужб з метою зачистки  невигідних Росії представників «республік», заплямованих кров’ю чи незгідних з рішеннями Кремля. Також західні ЗМІ наголошують, що вбивство Арсена Павлова може мати серйозні наслідки для безпеки в Україні, адже Росія та підконтрольні їй бойовики можуть використати його для ескалації конфлікту чи гальмування мирних переговорів. Більше того, на думку західних журналістів, існує загроза, що в Україні може розпочатися серія терактів під маркою помсти за смерть «Мотороли».

comments powered by Disqus