Світові видання про річницю Чорнобиля: Через 30 років звички російських медіа схожі на радянські ЗМІ 1980-х років

Фото: The Guardian

У статті «“Інстинкти” й світогляд періоду Чорнобиля після 30 років все ще даються взнаки»  Financial Times зазначає: «Незважаючи на те, що Чорнобиль став трагедію для людства й екології, він також виявився каталізатором у ланцюговій реакції, яка призвела до розпаду радянського комунізму через п’ять років».  Видання пише, що трагічні події у квітні 1986 року виставили напоказ цинізм та нехтування людськими життями, що було у центрі радянської ідеології.

«Сьогодні, однак, дивовижно, наскільки є багато відголосків ситуації 30-річної давнини. Українці продовжили боротьбу за відповідальну й некорумповану владу, й намагаються позбутися впливу Москви, що призвело до Майдану у 2014 році. Росія відповіла анексією Криму – викликавши нове загострення між сходом і заходом.  Інтернет й смартфони сьогодні  роблять неможливим для Росії приховування події масштабу Чорнобиля.  Але все ще потужні державні медіа успадкували інвективу 1980-х, коли вони звинувачували медіа США у висвітленні катастрофи й створенні “отруйної хмари антирадянщини”».

FT зазначає, що страхи ядерної загрози повертаються – лідер російської пропаганди Дмитро Кисельов у переддень анексії Криму нагадав глядачам, що Росія спроможна перетворити США на «радіоактивний пил».

The Economist у статті «Ядерна катастрофа, яка призвела до знищення імперії» теж акцентує увагу на ролі пропаганди СРСР:  «Тривале замовчування було більш страшним, ніж помилки, які призвели до вибуху. (…) Вперше інформація надійшла із приладів у Швеції, які зафіксували підвищення радіоактивного фону. В той час як пожежники з Києва героїчно намагались  загасити полум’я, отримуючи смертельні дози радіації, діти з Прип’яті грали у футбол на вулиці, а молодятя святкували весілля». Замість правдивого висвітлення, радянська пропаганда боролась із іноземними медіа, заперечуючи масштаби катастрофи, пише The Economist.

У статті «Як Радянський Союз мовчав під час Чорнобильської катастрофи» The Washington Post наводить фотографії випусків 1986 року, в яких WP писали про катастрофу.

«В той час як радянська влада була заклопотана тим, аби переконати інші країни, що небезпеки немає, науковці з усього світу складали докупи різні повідомлення із Швеції, яка була на відстані 700 миль він Чорнобиля. Як зауважив один американський вчений у той час: “Якщо радіоактивність складає кілька мілібар на відстані 700 миль, я з жахом думаю, якби я був на відстані 10 миль”».

«Чи стане колись відома правда про Чорнобиль?» - у Forbes експерт з питань ядерної енергетики Джеймс Конка зазначає: «Медіа продовжують неправильно стверджувати, що експерти до сих пір дискутують щодо кількості Чорнобильських смертей – йде мова про сотні чи про мільйони, але насправді такої дискусії немає. Кількість – близько сотні. Хоча це жахливо, але це не мільйони, як думає зараз багато хто, що ці смерті пов’язані із катастрофою. (…) Кілька організацій повідомляли про впливи катастрофи, але всі мали проблеми із оцінкою, оскільки є брак достовірних даних про стан здоров’я у регіоні в 1986 році. Неможливість влаштувати контрольну групу призвела  до необдуманих тверджень щодо впливу на здоров’я, які були більш ніж вимишленими».

Журналісти іноземних видань пишуть про різні аспекти катастрофи – наводять інтерв’ю із очевидцями (зокрема, матеріал The Guardian «Жодного року не минає без Чорнобильських поховань: 30 років після удару катастрофи»), коментарі науковців, фоторепортажі із Прип’яті (наприклад, від National Geographic), пишуть про сучасний стан АЕС.  

У The Atlantic в рубриці «Наука» вийшов матеріал «Створіння, які пам’ятають Чорнобиль»  про тварин зони відчуження. 

26 квітня німецька газета taz стартувала з пілотним проектом, який присвячений річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції. В онлайн-версії видання опубліковано російською мовою тексти журналістів з Білорусі, України та Німеччини – учасників проведеного у квітні газетою taz журналістського семінару, присвяченого річниці Чорнобильської катастрофи.

Наразі на сайті доступні шість матеріалів з восьми, ще два будуть викладені в мережі найближчим часом. Усі вісім текстів опубліковані 26 квітня німецькою мовою в спеціальному друкованому додатку до газети taz, приуроченому ювілею аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

comments powered by Disqus