Вбивство у прямому ефірі: реальність на межі відеогри

Фото: whotv.com

Днями новина про вбивство двох журналістів під час прямого ефіру сколихнула усі ЗМІ та соціальні мережі. Журналістку Елісон Паркер та оператора Адама Уорда застрелили під час запису інтерв’ю для телеканалу WDBJ7 у штаті Вірджинія. Нападник - Вестер Лі Фленаган - колишній співробітник телекомпанії, якого нещодавно звільнили. Було в цій події дещо досі небачене й моторошне, і про це ще тільки починають розмірковувати аналітики на сторінках міжнародних видань.

«Це не відеогра чи фільм. Це новини, яких я ніколи досі не бачив»

Американський журналіст та письменник Рой Пітер Кларк (Roy Peter Clark) у статті для Poynter пише: «Якщо дивакуватість та незвичність є критеріями визначення новин, то на шкалі “новинності” жахливі події сьогоднішнього дня сягнули найвищої точки. Про них важко говорити з погляду аналітики, враховуючи жахливу загибель і той факт, що і жертва, і вбивця - члени нашого братства та сестринства журналістів. Але це також наша робота - знаходити сенс, цінність та значення новин у найекстремальніших умовах».

Момент, у який розпочалася ця історія для світу, був шокуючим. Та поки глядачі ТБ і користувачі мережі слідкували за її розвитком, кожна нова подробиця вражала не менше попередньої. Письменник виділяє кожен з цих моментів:

  1. Двох журналістів вбили прямісінько під час того, як вони виконували свою роботу. Більше того, Елісон Паркер та Адама Уорда застрелили під час прямого ефіру, коли вони записували і транслювали інтерв’ю.
  2. Розстріл відзняв оператор, який став жертвою. На відео зафіксована постать та обличчя вбивці.
  3. Злочин був скоєний іншим журналістом - колишнім працівником WDBJ в місті Роанок, тобто тієї ж телекомпанії, що й жертви.
  4. Убивця Вестер Лі Фленаган (відомий в ефірі як Брайс Вільямс) заявляв, що заздрив двом жертвам. Він надіслав факсом телеканалу ABC News лист, де на 23 сторінках пояснив мотиви свого вчинку, описавши все, що його не влаштовувало в житті, і зазначив, що жив «мов на пороховій діжці». Фленаган написав, що його обурювала расова дискримінація в США. Він сам, за його словами, неодноразово стикався з дискримінацією одразу за кількома ознаками - через те, що був чорношкірим і геєм. За його словами, він вбив журналіста і оператора каналу, щоб помститися за стрілянину 17 червня в афроамериканській церкві у Чарльстоні, де жертвами нападу стали дев'ятеро людей.
  5. Фленаган, використовуючи мобільний телефон або інший записуючий пристрій, зняв однохвилинне відео вбивства від першої особи, у якому він повільно наближався до жертв, займав зручну позицію, простягав руку з пістолетом, скерованим на жертв. 
  6. Десь протягом п’ятигодинної спроби втечі дорогами Вірджинії вбивця знайшов спосіб завантажити відео на акаунти в Twitter тa Facebook разом з особистими образами на адресу Паркер та Уорда.

Водночас, усвідомлення кожного з цих аспектів і того, що сталося в цілому, прийшло до Роя Кларка не одразу. І саме це збентежило його найбільше. У своїй статті він написав: «Я бачив виступ Метта Лауера [американський тележурналіст, відомий як ведучий програми The Today Show каналу NBC- MS.] сьогодні. Він сказав, від перегляду вбивства двох журналістів у нього “перехопило подих”. І я подумав, це ж людина, що повідомляла мені новини про теракт 9/11. Це має бути щось дійсно серйозне, аби у нього перехопило подих».

Зрештою письменник зрозумів, про що говорив телеведучий, коли сам проглянув однохвилинне відео, зняте вбивцею. Справа в тому, що дійсність видається зовсім нереальною, навіть коли ти знаєш, що от-от має трапитися. «Мене пересмикнуло. Ролик передає відчуття божевільної людини, яка імітує відеогру», - поділився враженнями Кларк.

Спершу глядач бачить, як ця людина наближається до трьох осіб, що перебувають у самісінькому центрі теленовин. Привітна репортерка бере інтерв’ю в іншої жінки. Чоловік, якого бачимо зі спини - оператор. Вбивця наближається, однак усі троє ігнорують його, оскільки вони сфокусовані на своєму завданні.

«Раптово я усвідомлюю повне значення того, що я дивлюся. Я переглядаю два вбивства (з пораненням третьої особи) з погляду вбивці. Це не відеогра чи фільм. Це реальне. Це новини, яких я ніколи досі не бачив», - приголомшливо зазначає Рой.

Є такий аспект у цій історії, який можна розповісти лишень для того, аби відобразити найтемніші імпульси соціальних медіа та цифрового століття. Один з найвідоміших моментів кіно в американській історії показує мить, коли куля вбивці влучила у голову Джона Кеннеді. Той аматорський фільм був знятий чоловіком на ім’я Авраам Запрудер і має назву «Фільм Запрудера». Однак його відзняв очевидець замаху, а не вбивця Лі Харві Освальд.

Фленаган же не тільки застрелив своїх колишніх колег, він зняв відео вбивства - відео, що нагадує відеогру, у якій ми бачимо світ очима вбивці. «Це схоже на смертоносне суїцидальне селфі, що виражає порочний нарцисизм вбивці», - пише Кларк.

Політика соціальних мереж

 Ще одне важливе питання, яке порушують аналітики - роль соціальних медіа у цій історії. Найцікавішим є наступний аспект - швидкість реакції адміністрацій соцмереж на появу подібного контенту та факт і оперативність його блокування.

У Facebook повідомили, що вони видалили профіль та сторінку, створену вбивцею, оскільки вона «порушує стандарти». У цих правилах сказано, що Фейсбук забороняє «прославляння будь-яких злочинів, які ви скоїли». У свою чергу представник Twitter сказав The Wall Street Journal, що компанія не коментує ситуацію щодо індивідуальних акаунтів. А ось представник Google пояснила, що «YouTube має чіткі правила проти відео з невиправданим насиллям і ми видалили його».

Журналістка американської газети пише, що цим компаніям часто доводиться боротися із подібним контентом. Наприклад, Twitter та YouTube доводиться дуже швидко видаляти страхітливі відео та зображення від ISIS.

Зокрема, щодо Twitter спостерігається позитивна тенденція. Він став помітно швидше вилучати такий контент – після критики у минулому, що компанія діяла надто повільно. Так, відео пострілів, пише The Wall Street Journal, були видалені через кілька хвилин після публікації, у той час як зображення вбивства Джеймса Фоулі бойовиками ISIS залишалось у соцмережі протягом декількох годин. Однак, розмірковує журналістка, така швидка реакція може бути пов’язана з активністю користувачів, а не з покращенням роботи працівників Twitter. Компанія покладається на користувачів, які сигналізують про контент, що повинен бути видалений. 

«Швидкість тут має велике значення, оскільки чим довше контент лишається видимим, тим менша ймовірність повністю вилучити його – тому що люди діляться та републікують його на інших сайтах. Хоча Twitter заблокував акаунт, відео все одно можна знайти у соцмережах», - йдеться в статті. Так один із роликів набрав понад 3000 переглядів лиш за кілька годин після зйомки.

На користувачів YouTube, які повідомляють про контент, що порушує правила компанії, частково покладається і Google. Однак, це постійна боротьба з людьми, які репостять оригінальне відео. Так, за запитом «Брайс Вільямс» у середу вранці можна було знайти принаймні три відео стрілянини у YouTube, пише журналістка. У газеті доходять висновку, що відео набуло великої ваги для компаній соціальних мереж, які боряться за увагу користувачів. Цьогоріч Twitter уможливив автопрогравання відео і купив додаток Periscope для стрімінгу. Однак поява автоматичного програвання роликів, так само як і популярний стрімінг з мобільних, призводить до того, що користувачі смартфонів стають глядачами трагічних кадрів та жахливих відео неусвідомлено. Раніше цього місяця користувачі Periscope публікували зображення із понівеченими тілами після вибуху у Бангкоку. 

На цьому також наголошує журналіст The Atlantic Робінсон Мейєр (Robinson Meyer). «Я звернувся за коментарем до Twitter, і вони направили мене до розділу політики щодо ЗМІ, а саме дали наступну відповідь: “Контент, що позиціонується як делікатний, містить повідомлення-застереження для глядача, тож перед тим, як відео почне програватиметься, користувача обов’язково повинен клікнути». Однак існує період між тим моментом, коли відео завантажили, і коли його ідентифікували як чутливе, тож багато людей побачили відео вбивства сьогодні без попереджень», - зауважує він.

Вибір редакторів газет

Однак сайти соціальних мереж були не єдиними, де глядач міг побачити відео розстрілу журналістів у середу ранком. СNN показував версію, відзняту загиблим оператором Адамом Уордом, один раз на годину. Такий перегляд суттєво відрізняється від попереднього, хоча би тому, що на телеканалі оголошувалося попередження. «За винятком тих, хто перемикав канал прямісінько в момент показу цього відео, глядачі могли обирати готові вони дивитися його, чи ні. Окрім того сама по собі версія телеканалу дуже відрізняється від версії, що поширювалася соціальними медіа, оскільки вона не була знята вбивцею», - переконаний Робінсон Мейєр.

Цікаво, що журналіст Рой Грінслейд (Roy Greenslade) аналізуючи історію на сторінках The Guardian більшою мірою задається питанням доцільності публікації зображень традиційними медіа, а саме - британською пресою. Перші шпальти британських видань демонструють відмінності у підході. Схоже, що The Times, The Sun, Daily Star, Daily Mirror та Daily Record взяли зображення з відео, знятого вбивцею. Хоча перші сторінки The Daily Telegraph та Daily Mail містили картинку з відео оператора WDBJ7.

Журналіст The Guardian пише: «Тисячі людей скаржилися у Twitter на національні газети, що показали зображення журналіста, застреленого у Вірджинії. І чимало з них також висловили свою відразу до людей, які дивилися відео вбивства Елісон Паркер та Адама Уорда, зняте їхнім колишнім колегою Вестером Фленаганом, онлайн». Однак задля справедливості Рой Грінслейд наводить важливий аргумент - публічний осуд публікації знімків та кадрів зумовлений також широким доступом громадськості до тих же зображень. 

«Але я також розумію, що редактори - теж люди, і вони зобов’язані ухвалювати рішення, які задовільнять аудиторії, які дотримуються різних точок зору. Разом з тим багато сотень тисяч людей купили газети з цими фотографіями і зроблять це завтра», - зазначив журналіст. До того ж, він додав, що тут існує певне лицемірство, і чимало людей, які проглянули відео та, можливо, посприяли його поширенню ретвітами, потім пішли скаржитися на національні видання у Twitter.

 Все ж, у висвітленні цієї історії друкованим виданням було складно зрівнятися із соціальними медіа. «Одна з речей, що мене найбільше зачепила цим ранком - твіт одного медіа, в якому демонструвалася гіфка - швидке й зациклене повторення відео, як дві жертви падають додолу знову і знову. Це просто неправильно», - каже Рой Кларк.

Інструменти цифрової доби, як і всі технології, морально нейтральні. Вони можуть бути використані, щоби інформувати, надихати та втішати. Проте нині ми знову дізналися, що вони можуть бути використані з убивчої люті, аби знищити все, що є людяним та порядним.

 

comments powered by Disqus