Телеканали визначилися з конфесіями?

Скріншот із трансляції

А ще ж не так давно вірні, атеїсти й агностики як помісь перших і других кожного Різдва були змушені з волі операторів споглядати не одухотворені обличчя півчих чи священства, а набундючені фізіономії тих, на чиїй «вірі» не було де проби ставити.

Натомість український глядач 6-7 січня року нового побачив те, що й мав побачити: урочисті богослужіння з трьох храмів – Володимирського Київського патріархату, де правив службу патріарх Філарет; Трапезного Києво-Печерської лаври Московського патріархату з митрополитом Онуфрієм у головній ролі, а також патріаршого собору Святого Воскресіння Української греко-католицької церкви, де до парафіян звертався блаженніший Святослав.

Трансляцію з Володимирського собору вів «UA: Перший». Ще за Першого національного тут практикували пряму трансляцію з «головного» храму країни (ієрархія залежала від особистих релігійних уподобань актуального президента), а після неї – записи урочистих різдвяних богослужінь із трьох храмів чисельно найбільших українських конфесій східного обряду. Цього року в запису на колишньому Першому національному пішло богослужіння з собору Святого Воскресіння УГКЦ, але вже наступного ранку, перед початком трансляції урочистої літургії.

Отож, «UA: Перший» не транслював цьогоріч богослужіння з Києво-Печерської лаври. Цю почесну місію взяв на себе телеканал «Інтер».

«Еспресо» ж натомість вів пряму трансляцію з собору Святого воскресіння ввечері 6 січня та частковими прямими включеннями з Володимирського собору 7 січня.

Найтолерантнішим, без жодних видимих уподобань чи, навпаки, антипатій до трьох українських церков східного обряду виявився телеканал «112». Тут упродовж інформаційно-аналітичного марафону на бокових екранах чергували трансляції з усіх трьох соборів.

Що мав би зрозуміти телеглядач із такого очевидного розподілу місій телеканалів? Що потенційний суспільний мовник, яким позиціонує себе «UA: Перший», підкреслюючи власну незалежність від влади, визнає лише Київський патріархат, а всі інші ігнорує? Тоді чи варто було взагалі влаштовувати пряму трансляцію в ефірі суспільного мовника? Адже це дуже вже скидається на пропаганду єдино «правильної» церкви, чим грішив колишній Перший національний за президентів Ющенка та Януковича. Той, хто має нормальну пам'ять, не забув, як за часів Віктора Ющенка українського глядача без кінця годували телекартинками з богослужінь із Софійського чи Володимирського соборів, що належать до Київського патріархату. Ну а часи Януковича врізалися в пам'ять як нескінченні телевізійні трансляції з Києво-Печерської лаври. Котра, як відомо, належить до Московського патріархату.

Я розумію, що прямі трансляції урочистих богослужінь із нагоди найбільших християнських свят – 25-річна традиція. Постала разом із незалежною Україною як данина церквам, що тривалий час існували напівпідпільно чи й узагалі в катакомбах, як це було з УГКЦ.

Але все-таки – чи не варто замислитися над доцільністю подібних трансляцій в ефірі суспільного мовника?

Так, УПЦ (КП), як і її предстоятель, довела і словом, і ділом, що вона піклується про єдність пастви перед лицем зовнішньої агресії, допомагає бійцям на фронті не замерзнути чи зголодніти.

Проте все-таки в світській державі, де церква не є її частиною, прямі трансляції з храмів сприймаються вже як певний анахронізм. Ну не всі телеглядачі в Україні християни східного обряду! Набагато більше в нас так званих агностиків, до числа яких належить і авторка цих рядків. Не всім навіть зрозуміло, що саме відбувається на екрані, чому священики раз у раз перевдягаються чи зачиняються за царськими вратами.

Звісно ж, на те, щоби розтлумачити дійство, існують закадрові коментатори. Проте вони часом говорять дивні для атеїстів та агностиків речі. Приміром, Христина Стебельська, яка вже багато років коментує богослужіння з Володимирського собору, цього разу підкреслила: чудотворна ікона в соборі хоч і є копією з оригіналу, але має ті самі чудотворні властивості. Ці слова викликали щонайменше подив, щоб не сказати криву посмішку. Ну як може копія зберігати чудотворні властивості оригіналу?

Також пані Стебельська привітала колегу по трансляції, доктора богослов'я Дмитра Степовика, з виходом книжки про Володимирський собор та Святого Рівноапостольного князя Володимира. І не просто привітала, а вигукнула, що такі книги передають у спадок. Це скидалося все ж таки на рекламу, і не знаю, як вона вписується в різдвяні урочистості. 

З одного боку, зрозуміло: заміни прямим трансляціям урочистих богослужінь у Святвечір та на Різдво наразі немає. І ця «культурна програма» існуватиме ще довго. Адже це свято офіційне, загальнонаціональне й державне. Тож треба його якось відзначати. З іншого ж, ці трансляції, як сказали б у сусідній державі, шанують лише почуття вірян. Проте геть не шанують атеїстів, агностиків та представників інших конфесій. І як із цим бути, не маю зеленого поняття. Тут, як любить казати ведучий «Дебатів PRO» на цьому ж каналі Роман Вибрановський, треба шукати компроміс.

Телеканал «Інтер» як мовник приватний (точніше, його менеджмент) може обирати сам, кого й коли транслювати. Прихильність до Української православної церкви Московського патріархату на каналі «Інтер» давно ніяка не таємниця.

Тож і вразити прямою трансляцією саме з Трапезного храму Києво-Печерської лаври «Інтер» не міг. Залишився канал послідовним і в своїх, сказати б, «міжпрограмках», перериваючи богослужіння сюжетами про біблійну історію. Розповідав про очікування Месії та його появу серед людей доктор філософії та богослов Володимир Бурега, а також діти, можливо, з якоїсь недільної школи.

Цікаво, що трансляція урочистої літургії 7 січня на «Інтері» розпочалася о 9-й, тоді як із Володимирського собору – на годину пізніше. Вочевидь, тим самим УПЦ (МП) продемонструвала духовну єдність із московською патріархією, адже між Києвом та Москвою годинна різниця в часі. Авторитету УПЦ (МП) подібний прогин якщо й додав, то, повторюся, лише в невеликої частини телеглядачів, котрі щиро сповідують цінності Московського патріарха Кірілла. Але позаяк це канал приватний, Бог йому суддя.

Щоправда, не можу оминути ще один казус на «Інтері». Об 11-й у програмі на телегіді в Т2 обіцяли привітання Президента Порошенка з Різдвом Христовим. Але насправді канал показав різдвяне привітання митрополита Київського Онуфрія.

Найбільше ж вашого оглядача 7 січня потішив перл від Василя Зими, ведучого «Еспресо». Анонсуючи пряму  трансляцію з Володимирського собору, він переповів історію зачаття та народження Ісуса. Але розповідь телеведучого дуже відрізнялася від канонічної тим, що він дозволив собі порівняти Діву Марію з сучасною жінкою, яка раптом би заявила чоловікові, що вагітна від святого духа. «Уявіть собі», – запропонував Василь, – як би зреагував на таку новину цей чоловік». Вочевидь, він хотів підкреслити усю складність ситуації, в якій опинилася Діва Марія з непорочним зачаттям, але вийшло несподівано щиро й по-людськи. Справді, Різдво в нас і посеред нас. Щоб вірити в його диво, не обов’язково дивитися прямі трансляції з храмів.

comments powered by Disqus