Авторка сюжету про офшори Порошенка Анна Бабінець не вважає паралелі з Іловайськом маніпуляцією

Скрні-шот Громадське телебачення

«Я не та людина, яка впевнена стовідсотково у своїй правоті, тим більше, коли є багато оцінок. Це все готувалося в атмосфері строгої секретності. Ми отримали дуже багато інформації, і ми в ній трохи погрузли. Відповідно, треба було більше незалежних оцінок. Телебачення набагато емоційніше, ніж Süddeutsche Zeitung чи Guardian, в яких це просто написано буквами. Ми показуємо людей. Я впевнена, що паралель з Іловайськом треба було залишити, це мало бути. Та треба було зробити менш емоційно, дати менше кадрів», —  зазначила Анна Бабінець під час виступу у Могилянській школі журналістики. Журналістка «Громадського ТБ» також наголосила, що на спільну ідею щодо паралельних ліній команду «Слідства.Інфо» наштовхнули іноземні колеги.

«Над темою Порошенка зі мною разом працювали журналісти з Süddeutsche Zeitung, Guardian, BBC — нас загалом було п’ятеро. Спочатку, коли ми тільки виявили, що була зареєстрована офшорна компанія на BVI (British Virgin Islands), я взагалі не вірила, що це дійсно Петро Порошенко, допоки не побачила копію паспорту. Тоді колеги з BBC запитали мене, що відбувалося в країні в той момент. Ми почали передивлятися з Владом (Лавровим. — Ред.) і зрозуміли, що тоді були ці найгарячіші бої в Іловайську. Колеги з Süddeutsche Zeitung мали поїхати в Іловайськ, записати людей, спитати, що вони думають про це все. Я відразу відмовилася від цієї ідеї — по-перше, Іловайськ — це нині сепаратистська територія, можливо, й іноземні журналісти можуть туди потрапити… По-друге, відповіді людей були достатньо передбачувані. Проте вже на той момент ми вирішили, що в наших публікаціях будуть дві паралельні лінії. Ми не могли не показати тло, на якому відбувалася реєстрація фірм. І ми абсолютно усвідомлюємо, що своїми руками Порошенко не робив цього».

На запитання MediaSapiens про те, який головний меседж для пересічного глядача намагалася сформувати авторка цим сюжетом, Анна Бабінець відповіла: «Показати, на фоні яких подій відбувалися ці речі. Це важливо, адже Президент — головнокомандувач. Коли наші бійці опинилися в оточенні в Іловайську, були спроби протягом тижня достукатися до Президента, від нього вимагали реакції, але реакції не було».

Авторка сюжету є членом OCCRP, з літа минулого року вона — координаторка організації в Україні. Пані Бабінець розповіла, що до проекту «Панамських архівів» приєдналася у серпні минулого року. З того часу над цією базою працювало 376 журналістів з усього світу. З України — двоє — Анна Бабінець та Влад Лавров із KyivPost.

«До бази був прикручений пошуковик, можна було шукати за прізвищами, за країною, за назвою міст. Зрозуміло, що перше прізвище, яке я набрала, було “Порошенко”. І побачила, що була зареєстрована компанія. Ми кілька місяців розбиралися, що це все означає, та якого роду матеріал можна з цього зробити, стежили за структурою власності у Roshen. Десь із листопада минулого року ми знали, що це буде за матеріал», — сказала авторка.

Журналісти, які працювали над документами «Панамського архіву», не були поінформовані про те, яким чином документи були отримані. Анна Бабінець розповіла, що перш ніж до інформації надали доступ журналістам, «її вже перевірили», а одна з вимог полягала в тому, що працювати над документами могли тільки члени OCCRP. Вона також зауважила, що коментарі зацікавлених сторін та експертів журналісти могли брати лише в чітко визначений час.

«Приблизно до березня в нас не було дозволу брати коментарі. З початку березня нам дозволили писати запити. Ми написали спільний запит від Süddeutsche Zeitung, Guardian, OCCRP в Адміністрацію Президента з проханням дати інтерв’ю. Ми описали, що в нас є нова інформація щодо активів пана Порошенка, проте відповіді не було. В цей же час ми намагалися отримати коментарі від юристів, що було складно, адже нам була важливою конфіденційність, щоби інформація не була оприлюднена раніше публікації, і в той же час ми мали пояснювати, про кого та що йдеться, аби не поставити людину в незручне становище. Дуже багато юристів відмовлялися. Зрештою зверталися до міжнародних юристів, зокрема з Британії. Знову ж таки, потрібно було, щоби людина була відстороненою, але розумілася на українському законодавстві. Я знайшла такого юриста — це Деніел Білак, він є в моєму сюжеті. Він знав, що йдеться про Президента, і сказав, що справу Президента коментувати не буде, але деякі загальні речі скаже».

«Я очікую якоїсь щирої позиції від Президента, він не Янукович, — зауважує журналістка. —  Можливо, цей момент буде для нього “холодним душем”, аби не стати Януковичем. Адже він особисто обіцяв нам продати Roshen. Тут більше політичної відповідальності, ніж юридичної. За це не посадиш у в’язницю».

Форма та стиль подачі розслідування Анни Бабінець (а саме концентрація на трагедії в Іловайську), брак незалежної експертної думки в сюжеті та контроверсійність деяких висловлювань, зокрема твердження про те, що Петро Порошенко створив компанію в офшорній зоні на Британських Віргінських островах, куди вивів активи Roshen, щоб не сплачувати в Україні податків із продажу, викликало професійну дискусію стосовно дотримання професійних стандартів, а саме про маніпулятивність сюжету.

Пані Бабінець наголосила, що під час роботи журналісти пройшли кілька юридичних експертиз, щоб уникнути контроверсійних моментів. Так, у самому сюжеті немає словосполучення «ухиляння від податків», каже вона, оскільки це юридичний термін.

Анна Бабінець також зауважила, що «Слідство.Інфо» — це «не аналітична програма, яка зібрала факти та зробила висновок»: «Ми програма розслідувань, яка намагається показати факти та мінімізувати висновок у цій історії».

Нагадаємо, 3 квітня Центр із дослідження корупції й організованої злочинності (OCCRP), Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ) і сайти світових ЗМІ опублікували розслідування, які базуються на витоку документів компанії-реєстратора Mossack Fonseca (Панама, БВІ).

Репортери із 76 країн опрацювали понад 11 мільйонів документів щодо офшорних компаній та їхніх власників. У матеріалах ідеться про угоди й офшори 12 нинішніх і колишніх світових лідерів, 128 політиків та офіційних осіб і 29 мільярдерів зі списку найбагатших людей Forbes. Зокрема, згадуються угоди, до яких причетні Президент України Петро Порошенко, король Саудівської Аравії Салман, прем'єр-міністри Ісландії й Пакистану, родичі голови КНР Сі Цзіньпіна і президента Азербайджану Ільхама Алієва.

3 квітня на трьох українських каналах — «Громадському ТБ», «UA: Першому» та каналі «24» — було показано розслідування програми «Слідство.Інфо» (проект «Громадського ТБ») «Подвійне життя президента» із циклу «Офшори державного рівня» щодо офшорних компаній Президента України Петра Порошенка.

Також 5 квітня Редакційна рада «Громадського телебачення» відзначила суспільну важливість теми розслідування «Подвійне життя президента» та розглянула його на предмет дотримання редакційних стандартів. На думку редакційної ради, сюжетна лінія подій в Іловайську (на якій акцентується в розслідуванні про офшорні компанії Петра Порошенка) важлива для повного розуміння контексту подій, наведених у розслідуванні. Але стилістика подачі розслідування та надмірне використання архівних кадрів подій на сході України відволікає глядача від суті розслідування про офшори Президента, зміщує сприйняття у площину емоцій.

Сам Порошенко заявив, що відрізняється від інших політиків із «панамського списку», оскільки компанія була створена в офшорній зоні виключно для передачі його бізнесу в управління міжнародному інвестиційному банку, а не для ухиляння від сплати податків.

comments powered by Disqus