Один день на «Радіо Ера»: чого хоче Ляшко, «німецька карта» для Донбасу і страуси — «це не тільки…»

Pixabay

Громадська організація «Детектор медіа» вперше моніторить розмовне радіо. До першої хвилі моніторингу увійшли «Радио Вести» (до позбавлення ліцензії) та «Радіо Ера». Окрім звичного аналізу дотримання стандартів, увага приділятиметься тематичному наповненню новинних випусків, можливим маніпуляціям із контентом, а також тональності новин на користь тих чи інших політичних сил.

Із моніторингом «Радио Вести» можна ознайомитися тут. Із методологією оцінювання контенту можна ознайомитися тут і тут.

Новини «Радіо Ера»та інформаційно-аналітичні програми, які виходили у форматі інформаційних рубрик і гостьових студій, аналізувалися на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин із ознаками замовності.

Загалом проаналізовано 30 випусків новин, а також десять інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, враховуючи всі випуски та повтори. Не аналізуються елементи ефіру, не пов’язані з поточними суспільно-політичними подіями (інфотейнмент), а також суто розважальні елементи ефіру.

Тематика новин

Упродовж дня в новинах радіокомпанії загалом висвітлювалися всі значущі теми та проблеми, актуальні для конкретної дати. Утім, найбільше повідомлень стосувалося надзвичайних випадків, погодних катаклізмів та їх наслідків як в Україні, так і за кордоном — таких новин було близько тридцяти. На другому місці — новини кримінальні та про діяльність правоохоронних органів (більше двадцяти).

Майже однакова кількість новин (по десять — дванадцять) стосувалася діяльності іноземних урядів та зовнішньої політики, здебільшого у прив’язці до українських питань, а саме: запровадження безвізу, Мінських угод, нових можливостей для українських заробітчан тощо. Також у різних варіаціях подавалася резонансна заява посла ФРН в Україні Ернста Райхеля стосовно можливості проведення виборів на Донбасі за присутності там російських військ та «перформанс» народного депутата Олексія Гончаренка біля німецького посольства у відповідь. 

П’ятнадцять повідомлень, що вийшли в різних випусках новин, так чи інакше стосувалися АТО. Здебільшого в них ішлося про поточну ситуацію в зоні зіткнення. Економічних новин експерти нарахували вісімнадцять, повідомлень, які стосувалися роботи парламенту і нардепів, політиків, їхніх заяв, політичних партій — чотирнадцять, причому більшість із них мали ознаки замовності.

Майже однакову увагу приділили на «Радіо Ера» цього дня регіональним новинам (11) та питанням соціальної сфери, зокрема медицини, а також спорту (9). І майже не висвітлювалися в новинних випусках питання культури, освіти й науки; зовсім не йшлося про місцеве самоврядування й децентралізацію.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радіо Ера»

Загалом було проаналізовано 167 сюжетів із 30 випусків новин і тематичного випуску «У світі бізнесу». Із них лише п'ятнадцять, або 9 % відповідають усім вимогам стандартів інформаційної журналістики. У решті ж, що становить 91 % контенту, бодай один із критеріїв оцінювання не дотримано.

Таблиця 1. Порушення стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радіо Ера» за 9 лютого 2017 року

 

Якщо ж розглядати відповідність умовної середньостатистичної новини радіокомпанії вимогам стандартів інформаційної журналістики, то вона матиме оцінку 3,53 бали із шести можливих, що свідчить про дуже посередній рівень їх підготовки.

Таблиця 2. Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радіо Ера» за 9 лютого 2017 року

 

Забезпечення балансу думок і поглядів

У новинах «Радіо Ера» відповідність сюжетів цьому критерію критично низька — її оцінено всього на 0,12 бала, що свідчить про порушення вимог стандарту у 88 % проаналізованого контенту.

Звісно, можна посилатися на особливості радійного формату та наявність коротких випусків новин, у які редактори намагаються втиснути від 4 до 9 повідомлень. Але й у триваліших випусках на початку кожної години наявність у новинах хоча би двох поглядів на проблему чи подію — це радше виняток. Дотримується баланс здебільшого у вечірніх новинах, які претендують на статус підсумкових.

Більшість новин, які виходять в ефір, складаються з кількох речень і, по суті, є «полегшеними» повідомленнями прес-служб різних відомств; журналісти здебільшого не розширюють їх до висвітлення позиції іншої сторони навіть у подальших випусках. Хоча ньюзмейкери, що фігурують у таких сюжетах, переважно цілком доступні. Якщо ж у новині й присутній хтось зі спікерів, то це єдина з представлених позицій і вона — істина в останній інстанції. Це, зокрема, стосується сюжетів, у яких фігурує лідер Радикальної партії Олег Ляшко. «Радіо Ера» цитує притаманні йому маніпулятивні спічі на грані фолу, що містять не тільки його позицію, а й відверті образи на адресу представників різних гілок влади без можливості опонувати йому (новини о 17:00, «Радикальна партія не підтримує законопроекти про Конституційний суд»:

«Ангеліна Білоус, ведуча: Фракція Радикальної партії не підтримує законопроекти про Конституційний суд України.

Про це лідер радикалів Олег Ляшко заявив із парламентської трибуни.

Політик мотивує рішення фракції тим, що запропоновані законопроекти не вирішують проблему відповідальності членів КСУ, зокрема суддів часів Віктора Януковича. Олег Ляшко стверджує, що президент Петро Порошенко використовує Конституційний суд для своїх цілей, так само, як і його попередник. Крім цього, радикал публічно звернувся до Генпрокурора з вимогою розслідувати справу про суддів КСУ як співучасників президента-втікача.

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії: Міняється процедура, міняється порядок розгляду, але не дає це відповідь на ключові запитання відповідальності. Чому сьогоднішні судді, які при Януковичу допомогли йому узурпувати владу, змінили Конституцію, сьогодні замість того, щоб сидіти в тюрмі, продовжують відправляти так зване правосуддя. Вони штампують рішення про визнання особливого статусу для Донбасу, вони штампують рішення, яким фактично регламентом міняється процедура внесення змін до Конституції. Ну і наступне питання. Шановні колеги, що хвилює кожного українця? Крім ваших електронних декларацій. Не знаєте? Я вам скажу. Гроші. Чотириста тисяч на місяць зарплата судді, потім ще триста двадцять тисяч на місяць пенсія. Ви чого колгоспнику, шахтарю, лікарю і вчителю не дасте хоча б двадцять тисяч зарплати в місяць?».

Натомість дуже цікаво виглядає сюжет «Станом на вечір 9 лютого втрат серед українських військових немає», що вийшов у випуску новин о 20:30. Тут, попри притаманну для українських ЗМІ традицію подавати такі новини виключно з посиланням на штаб АТО, повідомлення «збалансували» вістями «з того боку»:

«Ведуча:День у зоні конфлікту на Донбасі минув без втрат. Зафіксовано 39 обстрілів українських позицій, повідомили у штабі АТО.

"Незважаючи на оголошення режиму тиші, бойовики продовжили обстріл позицій на всіх напрямках: на донецькому з мінометів різних калібрів обстрілювали Луганське, Авдіївку, Троїцьке та Верхньоторецьке. З гранатометів та стрілецької зброї — Зайцеве, Авдіївку, Опитне та Піски. По наших позиціях в районі Авдіївки та Опитного вогонь вели БМП противника. На луганському напрямку з мінометів, гранатометів та стрілецької зброї загарбники обстрілювали Новоолександрівку та Новозванівку", — повідомив речник штабу АТО Леонід Матюхін.

Ведуча: В угрупованні ДНР заявили про сто сімнадцять обстрілів за добу, 17 разів із важкої артилерії. За їхніми даними: троє бойовиків загинули, одного поранені. В угрупуванні ЛНР заявили про сім випадків порушення тиші».

Оперативність новин

Здебільшого новини «Ери» подавалися читачу свіжими й гарячими, що забезпечило показник відповідності за стандартом на рівні 0,84 бали з можливої одинички. Порушувався стандарт переважно у ранкових випусках, де транслювалися новини попередньої доби, що призвело до порушення вимог оцінного критерію в 16 % повідомлень. У подальшому значну кількість цих новин журналісти доповнювали новими деталями, актуалізуючи їх для сьогодення.

Що ж до прикладів порушень, то досить показовими є повідомлення, які вийшли в ефір 9 лютого, але події, про які в них ідеться, сталися напередодні. Зокрема, ще 8 лютого у ЗМІ йшлося про те, що «з Авдіївки евакуювали майже 300 жителів» (восьмигодинні новини):

«Ведуча: З Авдіївки евакуювали майже 300 жителів. Як повідомляє ДСНС, станом на 7-му годину ранку місто покинуло 298 людей. Зазначається, що служба розробила детальний план евакуації населення міста. Відпрацьовані питання по масовій евакуації людей».

Власне, напередодні повідомлялося і про те, що російська спілка біатлоністів звернулася з проханням відмовитися від проведення чемпіонату світу з біатлону 2021 року, що мав бути в російській Тюмені, через допінговий скандал, пов’язаний із російськими спортсменами, — сюжет «Міжнародний союз біатлоністів повідомив…» (новини о 7:28). Та й повідомлення із восьмигодинного випуску новин «В Нацполіції назвали основну версію вбивства журналіста Павла Шеремета» — також добової давнини, як і те, щопарламент Британії остаточно прийняв акт про початок “брекзиту”, а в американському штаті Луїзіана стався вибух на заводі.

Достовірність подачі інформації в новинних випусках

Із джерелами інформації, які де-факто визначають ступінь достовірності новин«Радіо Ера», журналісти радіокомпанії поводяться досить вільно. Навіть при лояльному оцінюванні вимог відповідності новин цьому стандарту порушення зафіксовані у чверті контенту (24 % сюжетів), а бал за критерієм склав 0,76. У таких повідомленнях джерела не вказано взагалі або вони настільки не окреслені, розмиті, що викликають обґрунтовані сумніви. Або ж у новинах журналісти посилаються на невідомих експертів.

До того ж чимало новин віднесено до категорії з забезпеченням достовірності досить умовно, адже джерелом інформації в них вказано інше ЗМІ, соціальні мережі або й міститься деперсоніфіковане посилання на відомство. Хоча з контексту очевидно, що йдеться про офіційні сайти служб, міністерств тощо.

Наприклад, у сюжеті «Вакцинація дітей в Україні стає більш актуальною» з випуску новин о 16:30 журналіст каже: «Причиною такого низького рівня експерти називають як відсутність у минулі роки достатньої кількості вакцин, так і антивакцинальні компанії, які змусили батьків сумніватися в якості препаратів». Про кого йдеться, наскільки такі ствердження варті довіри — невідомо.

І вже зовсім незрозуміло, звідки новинарям «Радіо Ера» стало відомо про обставини відвідин Донбасу головою моніторингової місії ООН із прав людини в Україні Фіони Фрейзер (новини о 15:30):

«Роман Роцький, ведучий: Голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер під час візиту на Донбас відвідала ув'язнених у Луганському СІЗО. Голова моніторингової місії ООН з прав людини в Україні перебувала у Донецьку і Луганську з 5 по 9 лютого. Перебуваючи в Луганську, голова місії отримала доступ до слідчого ізолятора та поспілкувалася із кількома затриманими. Також Фіона Фрейзер провела кілька зустрічей із представниками кількох груп, відвідала житлові райони Донецька, де нещодавно лунали обстріли та поспілкувалася із людьми, які безпосередньо постраждали від ескалації бойових дій».

У новині (13:30) «У Франції прогримів вибух на атомній електростанції» — взагалі феноменальне посилання на джерело:

«Тетяна Половець, ведуча: І до світових подій. У Франції прогримів вибух на атомній електростанції. Про це повідомили у місцевій префектурі.  За наявними даними, вибух стався сьогодні близько 10 години ранку у машинному відсіку станції. Місцева влада стверджує, що небезпеки радіоактивного забруднення немає. Однак повідомляється, що внаслідок вибуху ймовірно постраждали люди».

Відокремлення фактів від коментарів

У новинах радіокомпанії журналістам здебільшого вдається уникати підміни понять, оцінних суджень та надміру епітетів та порівнянь, які призводять до порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, зафіксованого в 14 % новин. Не в останню чергу досить високий показник за дотриманням критерію — 0,86 бала — маємо через лаконічність повідомлень: не було простору для «творчості».

Утім, бездоказові ствердження, що саме «бойовики продовжили обстріл», а не російські військові чи ще якась сила, в новинах «Радіо Ера» подибуємо досить часто.

А вже «відірвалися» журналісти з оцінними судженнями в сюжеті «Національну поліцію очолив Сергій Князєв»(7:00):

«Кор.: Призначений головою Нацполіції Сергій Князєв — досвідчений поліцейський, який багато років працює у Кримінальному розшуку та має бездоганну репутацію(…).

Кор.: Жорстку руку нового голови Нацполіції Сергія Князєва відчують спочатку підлеглі, — так вважає експерт-кримінолог Анна Маляр. Також, на її переконання, в інформпросторі можуть з'явитись різні чутки на фейки, які стосуються новопризначеного посадовця(…).

Кор.: Такими скелетами у шафі стали 7 квартир, елітні авто та земельні ділянки екс-дружини Сергія Князєва. Прикметно, що інформація про це з'явилась якраз перед рішенням Кабміну про призначення його на посаду. І тепер невідомо, про що перше доведеться звітувати новопризначеному очільнику Нацполіції: про успіхи у подоланні злочинності чи про джерела власних статків».

Точність та повнота інформації

Точність інформації в новинахновин«Радіо Ера», за експертною оцінкою, не забезпечено майже у третині новин, — у 29 % повідомлень. Порушення його вимог, як і низки згаданих вище стандартів, а також відсутність бекґраунду, який відповідає суті повідомлення, а не дотичний до теми, в майже трьох чвертях новин призвели до відповідних показників за критерієм — 0,23 бала.

Можна, знову ж, виправдовуватися радійною специфікою, але новини, які не дають слухачеві вичерпної чи хоча б більш-менш достатньої картини події чи інформації з даної проблеми відкривають широкий доступ для різного розуміння, тлумачення, а чи й відвертих маніпуляцій.

Візьмімо, наприклад, сюжет із випуску новин о шостій годині «Все більше українців готові виїжджати за кордон в пошуках роботи». Журналістка взялася за актуальну тему, але точністю інформації знехтувала:

«Ведуча: Все більше українців (скільки?) готові виїжджати за кордон в пошуках роботи. Безробіття та пошук вищих прибутків — основні мотиви, які штовхають до трудової еміграції. Сусідні держави радо приймають наших заробітчан (які? І чи справді радо?). Найпопулярнійший напрямок — Польща. Лише за минулий рік тут видали один мільйон двісті тисяч запрошень для працевлаштування. Шукачі кращої долі стають легкою здобиччю для шахраїв.

Про міграційні настрої та тенденції ринку праці розповість Анастасія Бродзянська.

Анастасія Бродзянська, кор.: Українці все частіше задумуються над пошуком роботи за кордоном. За даними соціологічного дослідження проведеного групою «Рейтинг» (де, коли, яка вибірка, яка похибка?), третина (це 33,33 %?) опитаних наших співгромадян хотіли б поїхати жити до Європи, а більше сорока відсотків цікавляться там працевлаштуванням. Останніми роками змінюються мотиви. Якщо раніше (коли?) шукали безпечнішого місця для життя, то зараз їдуть, аби заробити грошей, розповідає Олексій Антипович, керівник соціологічної групи "Рейтинг".

Олексій Антипович, керівник соціологічної групи "Рейтинг": І це в основному активне населення — молодь та середній вік, найменше пенсіонери. Це чоловіки скоріше. Це люди з вищою освітою і це люди, звертаю зразу увагу на категорію, як забезпечені так і малозабезпечені.

Кор.: Роботодавці з Польщі, Чехії, Швеції та Німеччини активно шукають працівників на наших рекрутингових ресурсах. Як показує аналіз (хто його робив, коли?), у цих країнах катастрофічно не вистачає робочих рук. Тому такі спеціальності найбільш затребувані на європейському ринку праці, розповідає Катерина Мащенко, керівник експертно-аналітичного центру "Хед хантер Україна"

Катерина Міщенко, керівник експертно-аналітичного центру "Хед хантер Україна": Запрошують наших різноробочих так би мовити будівельники, працівники сільського господарства. Це пояснюється тим, що підприємства сусідніх з Україною країн відчувають нестачу робочої сили. На заводи, фабрики, склади потрібні робочі руки. Поляки їдуть у Францію, Італію.

Кор.: Попри те, що кількість ліцензованих компаній, які допомагають з працевлаштуванням за останні шість років зросла у десять разів (скільки їх усього?). Вони складають близько п'яти відсотків від усього ринку (якого?). А тому українці часто стають жертвами трудового рабства. За даними Міжнародної організації з міграції за роки незалежності людей, які потрапили в подібну пастку, офіційно сто шістдесят тисяч. І лише за минулий рік — близько восьми сотень. Утім клімат на вітчизняному ринку праці поступово покращується. За минулий рік кількість вакансій зросла на сорок шість відсотків. Конкуренція поступово падає. Найбільше пропозицій у сфері продажу, айті маркетингу та адміністративних послуг».

Або ж візьмімо сюжет «В Австрії стартує чемпіонат світу з біатлону» з випуску новин о 10:30:

«В Австрії стартує чемпіонат світу з біатлону, — інформує Радіо Свобода. Сьогодні відбудеться змішана естафета, у якій на перших двох етапах біжать жінки. Далі до справи беруться чоловіки. Збірна Україна представлена у цій дисципліні найсильнішим складом. Олена Підгрушна і Юлія Джима розпочнуть гонку. Вони передадуть естафету лідерам чоловічої команди — Сергієві Семенову та Дмитрові Підручному».

Австрія — країна велика. Де саме проходить ЧС?

Ще показовішими є порушення стандартів повноти й точності в повідомленні «Інвестори захищені» (17:00):

«Ангеліна Білоус, ведуча: Інвестори захищені. Президент підписав закон, який значно посилює протидію держави проти незаконного будівництва та підвищує відповідальність забудовників за порушення. Також посилюється відповідальність державних органів влади, зокрема, посадових осіб органів Держархбудконтролю за прийняті ними рішення».

Про який закон ідеться, коли він почне діяти — відомостей немає.

І насамкінець — сюжетпоза стандартами «За останні роки в Україні відкрилося досить багато страусових ферм» з випуску «У світі бізнесу» о 19:25, який чомусь викликав асоціацію зі скетчем відомих гумористів «Кролики — это не только…»:

«Сергій Коротаєвський, ведучий: За останні роки в Україні відкрилося досить багато страусових ферм. Зі страуса можна використати все: і м'ясо, і яйця, шкіру, пір'я і навіть кігті. Не варто й забувати про туристів, які, крім плати за вхід в зоопарк, купують сувеніри і з задоволенням куштують страви із страусятини. Страусине яйце важить півтора кіло. На фермі його можна придбати за двісті-двісті п'ятдесят гривень, шкарлупу за сто п'ятдесят, а писанку, зроблену зі страусиного яйця, від трьохсот гривень. Вартість страусиного філе становить приблизно пів тисячі гривень за кіло».

Матеріали з ознаками замовності та їхня тональність

Матеріалів із порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури) в новинах «Радіо Ера» експерти нарахували п'ятнадцять, що становить 9 % проаналізованого контенту. Усі вони мали ознаки політичної замовності.

Безперечним лідером і героєм імовірної джинси був лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Протягом дня в новинах вийшло дев'ять сюжетів, де він спікерує, що склало 60 % усього замовного контенту.

Зокрема, тричі з невеликими варіаціями дикторської підводки в новинах (о 12:00, о 13:00 та о 14:00) виходив сюжет «Верховна Рада повинна ухвалювати закони, які допоможуть підвищити зарплати, пенсії та фінансування армії». Цеповідомлення не має вираженого інформаційного приводу, насичене оцінними судженнями й узагальненнями журналіста та містить тільки популістський синхрон політика, який слугує його власній промоції. Отож за рахунок порушення стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів, точності, а відтак і повноти інформації, зумовлює негативну тональність новини стосовно народних депутатів, які, очевидно, не входять до Радикальної партії, та ВР як такої:

«Людмила Ляхевич, ведуча: Тим часом Верховна Рада повинна у першу чергу ухвалювати закони які допоможуть підвищити зарплати пенсії та фінансування армії, — заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко. За словами нардепа, забезпечити гідне фінансування українських захисників можна тільки за умови зростання економіки та підтримки національного виробника. Олег Ляшко також засудив колег які не голосують за ухвалення оборонного бюджету і наголоси: найкраща подяка для воїнів — матеріальна підтримка з боку держави.

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії: Коли бачимо, як фарисеї виходять із деяких фракції і розказують, що дякують нашим воїнам в Авдіївці, при цьому три роки підряд не голосують, як московська зозуля за виділення грошей на армію, то злочин. Якщо не давати армії грошей, означає що не буде у наших захисних мужніх, засобів захисту, модерування, харчування, озброєння. Потім ми питаємо, чого гинуть наші військові? Найкраща подяка і найкраща підтримка нашим військовим — максимальне забезпечення їх усім чим можливо. Забезпечити ми їх можемо за однієї умовою коли буде рости економіка, коли буде економічне зростання, коли працюватиме національний виробник, коли Україна не буде сировинним придатком і бананової республікою».

Наступний меседж Ляшка стосувався його конфлікту з НАЗК. Олег Валерійович — переслідуваний лицар у сяйливих обладунках, а антикорупційний орган представлено як недолугу й непотрібну інституцію. Цей сюжет — «Національне агентство з питань запобігання корупції замість того, щоб вести неупереджені розслідування, виконує політичні замовлення» вийшов в ефір двічі, о 15:00 та 16:00:

«Роман Роцький, ведучий: Національне агентство з питань запобігання корупції замість того, щоб вести неупереджені розслідування, виконує політичні замовлення. Про це заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко підчас засідання Верховної Ради під час засідання. НАЗК переслідує і його через те, що радикал вів програму на телеканалі NewsOne. Хоча, наголосив Олег Ляшко, закон передбачає можливість народних депутатів займатися творчою діяльністю. Крім того, нардеп повідомив, що фракція "Радикальної партії" не підтримує кандидатуру Верховної Ради до конкурсної комісії з відбору до складу НАЗК.

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії: Сьогодні Національне агентство з питань запобігання корупції фактично перетворюється владою в орган політичної інквізиції, коли беруть і переслідують на рівному місті. Наприклад, мені пред'являють претензію за те, що я вів програму на каналі NewsOne і, мовляв, це корупція. Хоча закон чітко передбачає можливість народних депутатів займатися творчою діяльністю. Трамп теж в Америці вів програму і став президентом, а ви Ляшку не даєте можливості вести програму на телебаченні, тому що ви боїтеся, що ми переможемо. Але ви нас не зупините, а що стосується кандидата, якого ви подаєте, цей кандидат від влади».

У цій новині бачимо аналогічний набір порушень, як і в попередньому проляшківському сюжеті.

Третьою темою, де тональність новини була максимально позитивною щодо головного радикала, стало двічі випущене в ефір (у випусках о 17:00 та о 18:00) повідомлення про ставлення Олега Ляшка та фракції Радикальної партії до законопроекту про реформування Конституційного суду, який 9 лютого розглядала ВРУ, «Радикальна партія не підтримує законопроекти про Конституційний суд»:

«Ангеліна Білоус, ведуча: Фракція Радикальної партії не підтримує законопроекти про Конституційний суд України. Про це лідер радикалів Олег Ляшко заявив із парламентської трибуни.

Політик мотивує рішення фракції тим, що запропоновані законопроекти не вирішують проблему відповідальності членів КСУ, зокрема, суддів часів Віктора Януковича. Олег Ляшко стверджує, що президент Петро Порошенко використовує Конституційний суд для своїх цілей, так само, як і його попередник. Крім цього, радикал публічно звернувся до генпрокурора з вимогою розслідувати справу про суддів КСУ як співучасників президента-втікача.

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії: Міняється процедура, міняється порядок розгляду, але не дає це відповідь на ключові запитання відповідальності. Чому сьогоднішні судді, які при Януковичу допомогли йому узурпувати владу, змінили Конституцію, сьогодні замість того, щоб сидіти в тюрмі, продовжують відправляти так зване правосуддя. Вони штампують рішення про визнання особливого статусу для Донбасу, вони штампують рішення, яким фактично регламентом міняється процедура внесення змін до Конституції. Ну і наступне питання. Шановні колеги, що хвилює кожного українця? Крім ваших електронних декларацій. Не знаєте? Я вам скажу. Гроші. Чотириста тисяч на місяць зарплата судді, потім ще триста двадцять тисяч на місяць пенсія. Ви чого колгоспнику, шахтарю, лікарю і вчителю не дасте хоча б двадцять тисяч зарплати в місяць?».

У цій новині порушено стандарти балансу думок, зокрема не спростований / не підтверджений іншими спікерами негативно тонований закид на адресу Петра Порошенка в «запозиченні» ставлення до КС у його попередника. Що ж до суті зауваги про причини неголосування фракції Радикальної партії за законопроект дібрано емоційно-маніпулятивний синхрон, який у негативному контексті зміщує акценти з відповідальності членів КСУ часів Януковича на «чотириста тисяч зарплати судді, потім ще триста двадцять тисяч на місяць пенсія».

У сюжеті окрім того, що не відокремлено факти від коментарів, порушено й стандарти точності, адже оприлюднену нардепом інформацію журналіст не аналізує, не верифікує й видає її на-гора як доконаний факт.

Цікаво, що відверто маніпулятивним виглядає й двічі повторювана новина — о 19:00 та 22:00 — «Законопроект про реформування Конституційного суду є звичайним окозамилювання, яке лише дратує українців», де у спайці з Олегом Ляшком критично стосовно голосованого законопроекту висловлюється й голова депутатської групи свободівців у парламенті Андрій Іллєнко. Ті ж порушення стандартів, ті ж прийоми подачі інформації, а отже й формування негативного інформаційного поля навколо запропонованого законопроекту. Зауважимо, більше жодної новини, в якій би була представлена позиція стосовно законопроекту тільки одного народного депутата / політика в новинах «Ери» 9 лютого не вийшло:

«Ангеліна Білоус, ведуча: Законопроект про реформування Конституційного суду є звичайним окозамилювання, яке лише дратує українців. Про це заявив голова депутатської групи свободівців у парламенті Андрій Іллєнко. Так нардеп прокоментував ухвалений за основу законопроекти із захмарним підвищенням зарплат суддів та їх довічним утриманням. За їх словами, це не має нічого спільного із відновленням довіри до судової системи. Оскільки Конституційний суд продовжує займатися обслуговуванням інтересів політичної еліти і адміністрації президента. Андрій Іллєнко наголосив, що необхідно відновлювати в країні реальне правосуддя і переходити до виборності суддів».

Учетверте Олег Ляшко фігурував у також двічі трансльованому (о 19:00 та 22:00) повідомленні «Судова реформа в Україні відбувається лише на папері».Тут такожвідчувається негативна тональність стосовно згадуваного вже законопроекту, за який не голосуватиме РПЛ. Критичні зауваження політика стосовно ситуації в судовій системі наприкінці повідомлення зводяться до політичних гасел партії. Загалом, окрім дотримання в повідомленні стандартів оперативності та наявності посилання на джерело, ознак відповідності іншим критеріям інформаційної журналістики немає.

«Ангеліна Білоус, ведуча: Судова реформа в Україні відбувається лише на папері, адже насправді українці не мають можливості захистити свої права. У цьому переконаний лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко. Із парламентської трибуни політик заявив, що реформа це ширма, за якою ховається перерозподіл впливу на судову гілку влади. За словами нардепа, Україна не стане привабливою для іноземних інвесторів, доки в ній не буде справедливого суду.

Олег Ляшко, лідер фракції Радикальної партії: Сьогодні більшість із вас, хто ходить по судах, бачить наскільки реальна ситуація в судах відрізняється від розмов про те що в нас ідуть реформи в правосудді. Проста нормальна людина, в якої немає волохатої руки, в якої немає мішка грошей, в якої немає мами, папи, судді чи прокурора, не може захистити свої права. Про того, хто в першу чергу мав би бути захищеним судом, забули і ніхто не пам’ятає. Який інвестор прийде в Україну, коли віджимають бізнес, коли забирають майно, а коли в Україні не буде інвестора, це означає, що наші українці не матимуть роботи і зарплати. Тому Радикальна партія пропонує не оці собачі бої, які ви бачите в парламенті, принизливі для кожного українця бої. Радикальна партія пропонує стратегію подолання бідності».

Також до умовно замовних новин «Радіо Ера» за 9 лютого можна віднести повідомлення «Національну поліцію очолив Сергій Князєв» (випуски о сьомій та десятій годинах). Цікаво, що в першому з них тональність стосовно нового глави Нацполіції начебто нейтральна. У повідомленні містяться позитивні синхрони та журналістські тексти на його користь, але закінчується сюжет невідокремленими судженнями й ущипливими припущеннями журналіста про його ймовірні найближчі «антикорупційні» перспективи. Отож, ідеться про псевдобаланс думок і поглядів та порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів:

«Кор.: Призначений головою Нацполіції Сергій Князєв — досвідчений поліцейський, який багато років працює у Кримінальному розшуку та має бездоганну репутацію. Його стаж у правоохоронних органах — 28 років, — розповів секретар конкурсної комісії із відбору голови Нацполіції Євген Захаров.

Євген Захаров, секретар конкурсної комісії із відбору голови Нацполіції: Якщо думати, що сьогодні головне — це приборкати злочинність і зібрати до купи всі ті проблеми конкретні, які є в міліції, і вирішити їх, об'єднати Патрульну поліцію з Департаментом превенції, провести зміни у кримінальному блоку з тим, щоби зменшити рівень злочинність. Якщо це завдання буде пріоритетним, то він тут має перевагу відносно до інших двох керівників.

Кор.: Жорстку руку нового голови Нацполіції Сергія Князєва відчують спочатку підлеглі, — так вважає експерт-кримінолог Анна Маляр. Також, на її переконання, в інформпросторі можуть з'явитись різні чутки на фейки, які стосуються новопризначеного посадовця.

Анна Маляр, експерт-кримінолог: У нас така система влади, щоякшолюдина доходить до таких посад і до генеральських погонів, то в неї зазвичай є скелети в *шкафу*.

Кор.: Такими скелетами у шафі стали сім квартир, елітні авто та земельні ділянки екс-дружини Сергія Князєва. Прикметно, що інформація про це з'явилась якраз перед рішенням Кабміну про призначення його на посаду. І тепер невідомо, про що перше доведеться звітувати новопризначеному очільнику Нацполіції: про успіхи у подоланні злочинності чи про джерела власних статків».

У повторі сюжету залишилася тільки позитивно тонована «жорстка рука» та цитата Анни Маляр.

Іще один сюжет, віднесений до умовно замовних, виокремлюється із загальної маси ймовірної джинси тим, що він не стосується конкретної політичної сили чи особи, а опосередковано просуває ідею можливості проведення виборів на непідконтрольних українській владі територіях Донбасу без виведення звідти російських військ у рамках безпекової складової мінських домовленостей. Ідеться про сюжет «Труднощі перекладу», який вийшов у полудневому випуску новин. Матеріал побудовано навколо вже згаданої заяви Ернста Райхеля та реакції на неї в Україні й на батьківщині посла. Як докази підтримки незручної для України позиції дипломата німецьким урядом наводяться слова головного редактора агентства «РБК-Україна» Валерія Калниша, а насамкінець журналіст сам тлумачить позицію офіційного Берліна.

«Людмила Ляхевич, ведуча: Труднощі перекладу чи зміна політики? Інцидент із заявою посла Німеччини в Україні, схоже перетворюється на дипломатичну баталію на найвищих рівнях. Як з'ясувалося, у Берліні не просто підтримують свого дипломата, і навіть готові на значно серйозніші заяви і дії. Сергій Коротаєвський розповідає.

Сергій Коротаєвський, кор.: Спочатку ми думали що Ернста Райхеля не так переклали. Утім, як пояснив головний редактор агенства РБК-Україна Валерій Калниш, який був присутнім під час інциденту, у німців усе робиться ганц акурат, перекладач був професіоналом.

Валерій Калниш, головний редактор агентства “РБК-Україна”: Никакого опровержения сказаному посольству не выдало. Является подтверждением того, что все слова были переданы корректно.

Кор.: Потім, коли заява була підтверджена, гер Райхель сказав про можливість і навіть необхідність проведення виборів у зоні без виконання так званого безпекового пакету Мінських угод і навіть за присутності російських військ, стало зрозуміло, що українець німця ніхт ферштейн. На такий варіант ми категорично не погоджуємось.

Ольга Айвазовська: Говорити про те що давайте проведем вибори якщо там не висять українські прапори і є війська Російської Федерації, але так щоб вони відповідали міжнародним стандартам, неможливо.

Кор.: Пояснила Ольга Айвазовська. Можливо, висунув таке припущення дехто з поміркованих коментаторів, Ернст Райхель не зовсім, не до кінця, не повністю формулює політику уряду своєї країни? Тоді треба забанити посла, оголосити йому бойкот.

Микола Томенко: Жорстко пострадав посол Німеччини, на фуршет до нього не прийде кілька десятків депутатів.

Кор.: Пожартував Микола Томенко. Далі ми стали свідками одиночного пікета, коли депутат Олексій Гончаренко сплюндрував так званий священний артефакт, шматок Берлінського муру, встановлений поблизу німецької дипломатичної установи у Києві.

Олексій Гончаренко, народний депутат, БПП: И если кто-то не понимает по-русски или по-украински нет чи ні, то мы скажем на немецком Nein.

Кор.: І тут сталося те, чого ми не могли навіть очікувати, хоча можна було передбачити. Почнімо з того що рік, як відома так звана формула Штайнмайєра. Вона означає, що політичні складові Мінських угод, на думку Берліна, можуть виконуватися паралельно з безпековими. У даному ж разі ми почули з вуст і німецьких представників таку заяву. Говорить представник берлінського кабінету Мартін Шефер.

Мартін Шефер, представник берлінського кабінету: Федеральний уряд уважно відстежує ситуацію. Регіональні вибори, за умову Мінських угод, тільки тоді можуть бути проведені, коли обидві сторони досягнуть розуміння щодо їхніх модальностей.

Кор.: Перекладаю з дипломатичної мови. Офіційний Берлін вважає що вибори на непідконтрольній території Донбасу можуть відбутись тоді, коли про їх умови зможуть домовитися Київ і Москва. Саме те чого ми бажали б уникнути за будь-яких умов.Щоправда, Москва штовхає нас на прямі переговори із сепаратистами. Але ще не все. Гер Шефер, по-перше нагадав що за Мінськими угодами відновлення контролю над кордоном має стати завершенням процесу, який складається з 13 пунктів.

І останнє, але дуже важливе, коли Мартіна Шефера спитали про наявність російських військ на Донбасі, він сказав, цитую: Не може стверджувати, що такі регулярні війська є на займаних сепаратистами територіях.

Тут не навісиш усе на труднощі перекладу, тут усе, ферштейн зі».

Гостьові студії

У рамках моніторингу аналізувалися десять інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, здебільшого у форматі гостьових студій. Зокрема, йдеться про програми «Інформаційний ранок на "Ері"» — спільний проект із телеканалом NewsOne (який належить народному депутату від «Опозиційного блоку» Євгену Мураєву), «У контексті», «Виміри життя», «Між іншим», «На слуху», «Культурний простір» та «Аргумент», які з перервами на новини йшли в ефірі з 17:08 до 20:00.

Редактори програм запрошували до гостьових студій чимало експертів у різних галузях, які здебільшого були респондентами, й тільки в «Інформаційному ранку на “Ері”» запрошений як політичний експерт доктор політичних наук Олександр Семченко був практично співведучим проекту. Нагадаємо, його свого часу звинувачували в упередженості та насаджуванні проросійських меседжів під час роботи на «Радио Вести».

Загалом, саме ця програма викликає найбільше зауважень стосовно порушення стандартів балансу думок, завуальованого під превалювання експертних оцінок.

У програмі обговорювалися закон про спецконфіскацію, вимоги голови ВР Андрія Парубія виступати з трибуни парламенту українською та низка інших важливих тем дня. Але заангажована позиція Семченка в ефір видавалася без купюр і не збалансовувалася думкою інших спікерів. Зокрема,це стосується негативно тонованих меседжів стосовно конкретних законопроектів. Цитата: «То есть, в частности вопрос конфискации(…) на самом деле профанация, издевательство над Конституцией и здравым смыслом, в частности над шестьдесят второй частью Конституции, которая предусматривает презумпцию невиновности. Ведь конфискация предусмотрена Уголовным Кодексом, как одна из санкций за ряд уголовных преступлений. И если суд принимает решение о том, что то или иное лицо виновно в совершении того или иного преступления, и данная статья Уголовного Кодекса предусматривает среди санкций конфискацию, судья вынести решение, что конфисковать, то, вот собственно говоря и есть конфискация. А эта спецконфискация — это, извините, ты мне не нравишься, я у тебя заберу.

Потом ты доказываешь, что ты не верблюд и, может быть, мы тебе вернем. Извините, но в нашей стране вот это «может быть мы тебе вернем», оно никогда не работает. В частности, вот проблема для бизнеса, например, особенно обострившаяся в последнее время, это вопрос тоже, мы тебе вернем — налог на добавленную стоимость. То есть, возврат дается экспортерам, который возвращают, но за большие откаты».

Також експерт ставить під сумнів легітимність чинної української влади, зокрема парламенту:

«… Что такое Верховная Рада? Это вот эти люди, которые представляют всех нас, да?(…) Вас, меня, вот Максима, людей вот за кадром, всех Верховная Рада, которая сейчас, избранна в 14-м году, по большому счету она даже вот собрать все четыреста там тридцать с гаком депутатов, 450 же их нету, кроме мажоритарщиков мы не избирали, ну и часть от Донецка и от Луганска тоже мы не избирали, так вот если их все вместе собрать и посчитать, сколько людей за них проголосовало, то это получается в районе ну менее, ну 10 миллионов человек проголосовало за все депутатов, которые собрались там под куполом. При том, что в списках избирателей порядка 30 миллионов. То есть в принципе вот эти вот, как бы их назвать приличным словом…».

Цілком очікувано, що в програмі транслювалися включення коментарів Вадима Рабіновича — з приводу заяв німецького посла Ернста Райхеля стосовно виборів на Донбасі та реакція на акцію Олексія Гончаренка, а також стосовно «мовного конфлікту». Із приводу останнього: його негативні «пасажі» на адресу спікера парламенту почалися з критики «мовних ініціатив», а закінчилися так: «Сегодня они ведут страну уже, мне это понятно, если кому-то не понятно, давайте я вам объясню. Страну ведут к колоссальному катаклизму, понимая, что они завели экономику не просто в тупик, люди уничтожили здравоохранение, образование, экономику, гривну, все. Теперь за это надо отвечать, отвечать не могут. В первую очередь, вот здесь сидит наше правительство, которое просто не знает, что дальше делать. Поэтому я думаю, что, видите, они нагнетают обстановку по всем направлениям, я думаю, что они готовятся к введению военного положення».

Фігурував в ефірі і Євген Мураєв.

Ну і, звісно, ведуча програми повідомила, що «дати оцінку словам Парубія (про мовне питання. — Авт.) “Опозиційний блок” просить Генеральну прокуратуру. Депутати кажуть про утиски правопозицій з боку спікера парламенту, який, до слова, не помічає виступи російською мовою своїх однопартійців, зокрема, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, його радника, народного депутата Антона Геращенка».

Абсолютно без прив’язки до теми в ефір програми врізали спіч Олега Ляшка:

«Ведучий : редакція просить послухати Олега Валерійовича Ляшка.

Олег Ляшко: Погано, що це популізм, що нехай українці далі сидять у бідності, в рабстві. Нехай вони далі будуть залежні, нехай вони далі не матимуть можливість зводити кінці з кінцями і годувать свої сім‘ї. Ми єдині, хто виступали за підвищення зарплат, тому що єдина можливість підтримати людей, підтримати бізнес, підтримати і розвивати українську економіку, щоб в українців були гроші, нормальна зарплата і нормальна робота, і достойне життя. Сьогодні люди реально отримали більше грошей, сьогодні у нас більше надходжень до Пенсійного фонду, сьогодні я точно знаю, що ми витрусимо з уряду, вигриземо підвищення пенсій для людей. А де оті всі брехуни, які казали, що не треба підвищувать? Нехай замовкнуть, сволочі, і більше ніколи нічого не говорять. Тому що це злочин — не підвищувати зарплати українцям. Це злочин, коли людина на зарплату не може прогодувать свою сім‘ю, заплатить за коммуналку, тому що та зарплата копійчана. Для чого люди обирають цих дармоїдів до Парламенту?»

Окрім згаданих, у програмі з експертною думкою також виступали екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко з приводу анонсованої поїздки до Брюсселя українського прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, політичні експерти Дмитро Васильєв та Вадим Карасьов.

Якщо ж розглядати програми, де експерт був лише один, то вони були дуже різними за тональністю. Скажімо, органічно й переконливо старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Гончарук аналізував україно-китайські взаємини в програмі «У контексті». Натомість президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко в програмі «На слуху» безальтернативно кидав блискавки в очільницю Нацбанку Валерію Гонтарєву.

Зрозумілою була поява як експерта в програмі «Виміри життя» віце-президента Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Пирогова, командира ротації в Авдіївці Олександра Гагаєва під час розмови про роботу військових медиків на передовійтаголови Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслана Соболя в розмові про проблеми підприємництва.

За адресою було й звернення по експертну оцінку до віце-прем'єр-міністра України з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка в питанні встановлення квоти на українську мову в ФМ-ефірі. Утім, ведуча не втрималась, аби не обіграти тезу, що промоція української мови може стати чинником розбрату серед громадян нашої країни:

«Ведуча: А як має бути щоб знову ж таки мовне питання не роз'єднувало. Тому що знаєте, коли відразу з'явилась інформація про мовне питання відразу всі почали засоби масової інформації обговорювати, відразу якесь таке дежавю. Оце нас знову хочуть роз'єднати? Бо ми ж прекрасно розуміємо, що багато людей в Україні говорять російською, думають українською.

В'ячеслав Кирилович: Або об'єднати.

Ведуча: Не тому що вони зневажають українську, ні. Ну так склалось історично. Чи це не роз'єднає людей?»

До теми українізації, чи то дерусифікації «Радіо Ера» зверталося і в програмі «Культурний простір», присвяченій практиці перейменування українських музеїв. Ведуча Олександра Бойко спілкувалася з заступницею генерального директора Музею Ханенків Катериною Чуєвою. Приводом для розмови стало рішення комісії Київради з питань культури, туризму, інформаційної політики про перейменування Київського національного музею російського мистецтва на Національний музей або Київську картинну галерею.

Чимало експертів «Радіо Ера» запрошувало й у студію програми «Аргумент». У ній повторювалися й узагальнювалися головні події й теми дня, вони оцінювалися з погляду фахівців. Зокрема, Володимир Огризко коментував, що можна очікувати від зустрічі у форматі «нормандської четвірки» з акцентом на заяву німецького посла, юрист Андрій Лігілінський коментував наслідки підвищення мінімальної зарплати та зубожіння населення.

Ще одним гостем студії став депутат Київської міської ради від партії «Свобода», народний депутат України 7-го скликання Ігор Мірошниченко. Із ним ведучий говорив про розірвання договору оренди українського майна з Російською Федерацією, аналіз законопроекту № 3610 про скасування пайової участі забудовника в розвитку інфраструктури міста та про мовні законопроекти, які наразі перебувають на розгляді в парламенті.

Окремо хотілося би звернути увагу на використання в ефірі інформаційно-аналітичних програм вокспопів. Зауважимо, що чи не 90 % трансльованих в ефірі думок були негативно тоновані стосовно діяльності чинної влади, незважаючи на те, про що респондентам пропонувалося висловитися в інтерактиві. Чи розглядати це як елемент маніпуляції? Довести умисний добір «додзвонювачів», які в найкращому випадку називали своє ім’я й місто, в якому живуть, неможливо. Утім, тенденційність вокспопів викликає підозри у використанні спілкування зі слухачем як інструмента маніпуляції для забезпеченні потрібної тональності в окремо взятій програмі.

comments powered by Disqus