Один день на «Радио Вести»: лютневе «передапокаліптичне»

Фото: vesti-ukr.com

Громадська організація «Детектор медіа» вперше моніторить розмовне радіо. До першої хвилі моніторингу увійшли «Радио Вести» (до позбавлення ліцензії) та «Радіо Ера». Окрім звичного аналізу дотримання стандартів, увага приділятиметься тематичному наповненню новинних випусків, можливим маніпуляціям із контентом, а також тональності новин на користь тих чи інших політичних сил.

Моніторинг «Радіо Ера» буде незабаром опубліковано. 

Із методологією оцінювання контенту можна ознайомитися тут і тут.

Новини «Радио Вести»  та інформаційно-аналітичні програми, які виходили у форматі інформаційних рубрик і гостьових студій, розглянуто на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин із ознаками замовності.

Загалом проаналізовано 43 випуски новин (це 210 повідомлень), а також дев'ять інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, враховуючи всі випуски та повтори. Не аналізувалися елементи ефіру, не пов’язані з поточними суспільно-політичними подіями, а також суто розважальні елементи ефіру.

Тематика новин

У моніторинговий період «Радио Вести» мовило ще в повному обсязі, в рамках, передбачених чинною на той момент ліцензією Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Протягом дня в новинах радіокомпанії висвітлювались усі значущі теми та проблеми, актуальні на той момент. Утім, можна було виділити й топ-теми: вчинок нардепа Олексія Гончаренка, який написав «Найн» на шматку берлінської стіни на території німецького посольства, позиція німецького посла Ернста Райхеля стосовно можливості проведення виборів на Донбасі за присутності там російських військ, а також реакція на ці резонансні інфоприводи в Україні та Німеччині. Також їх обговорювали з експертами в гостьових студіях.

Не менш значуще місце в ефірі «Радио Вести» посіла й тема української мови як єдино прийнятної під час виступів у парламенті та відповідний законопроект Андрія Парубія, неприємності самої радіокомпанії з приводу невідповідності україномовної частки запровадженим квотам, а також тема анонсованої Інститутом національної пам’яті просвітницької кампанії щодо історії УПА та постаті Степана Бандери.

Та найбільше новин, випущених радіокомпанією цього дня, стосувалася подій в інших країнах і заяв тамтешніх високопосадовців — 44 повідомлення. На другому за кількістю місці — новини про ситуацію в зоні АТО та всього, що пов’язано з нею, — 36 повідомлень. На третьому місці — новини, які стосуються зовнішньої політики української влади, Мінського процесу тощо, й на четвертому — питання політики, роботи Верховної Ради і конкретних парламентарів — 27 новин.

Практично на однаковому рівні (12–14 сюжетів) представлено новини економіки, життя місцевих громад та кримінал і діяльність правоохоронних органів. І зовсім не потрапили в поле зору журналістів радіокомпанії цього дня питання місцевого самоврядування й децентралізації.

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Радио Вести»

Загалом на відповідність вимогам інформаційної журналістики проаналізовано 210 сюжетів, які випустила радіокомпанія в новинах цього дня. Лише 24 з них, або 11 % відповідали всім передбаченим критеріям. У решті ж зафіксовано порушення одного й більше стандартів. Тож загальний бал за їх дотримання в новинах компанії склав 3,79 балів із шести можливих.

Найбільш проблемними в новинному контенті «Радио Вести» виявилися стандарти дотримання балансу думок і поглядів та забезпечення повноти наданої інформації. Натомість лише в одиничних випадках у журналістських текстах фіксувалися оцінні судження кореспондентів, які би подавались як доконані факти. У левовій частці новин наявні посилання на джерела інформації і здебільшого вона точна та оперативна.

Баланс думок і поглядів

Лише у 18 % новин, що вийшли в ефірі «Радио Вести», забезпечувалася наявність максимально доцільного спектру думок і поглядів на подію чи проблему. Зауважмо, що дотримано вимоги стандарту тільки в новинах, які вийшли в підсумкових випусках. Решта ж так званих коротких новин базуються або на повідомленнях прес-служб різних відомств, або є «ретрансляцією» інформації, що вже вийшла в інших ЗМІ. У них представлено тільки один погляд, у найкращому випадку підкріплений синхроном спікера. Абсолютна ж більшість новин — це відомості у викладі диктора «Радио Вести». Загалом такий формат повідомлень притаманний FM-формату. Утім, як для інформаційного радіо — це суттєва вада.

Наприклад, середньостатистична незбалансована новина «Радио Вести» з 5-хвилинного випуску новин виглядає так (випуск о 8.00), — «Україна не піде на поступки Росії через Трампа»:

«Богдан Амосов, ведучий: Україна не піде на поступки Росії через Трампа, — пише видання The American Interest. Оглядач видання Шон Кілі зазначає що Україна почала активно шукати контакти із новою адміністрацією у Вашингтоні та найняла американсько-лобістську компанію для цього. На його думку, влада у Києві веде закулісну роботу для протистояння розвороту Вашингтону у бік Москви».

Причому переважна більшість міжнародних новин, які становлять 20 % контенту, подаються саме в такий спосіб. Іноді елементи балансу вимальовуються за рахунок бекґраунду, в якому звучить думка якоїсь іншої особи, але дотримання стандарту в класичному розумінні це не забезпечує.

Також відсутній баланс думок або ж його підмінено псевдобалансом у новинах із ознаками замовності. Як-от у сюжеті з випуску новин о 6:05 «Держава оплатить навчання учнів, які проживають на лінії зіткнення».

У ньому начебто три спікери, — автор законопроекту, про який ідеться, радникміністра з питань тимчасово окупованих територій, відомству якого цей закон реалізовувати, та незалежний експерт. Синхрон представника виконавчої влади виглядає вихолощеним, нерівноцінним критиці експерта і якось випадає із загальної тональності радіосюжету. Людині невтаємниченій одразу важко зрозуміти, на чийому боці правда, але «осад» залишився, — уряд винен:

«Олександр Сотников, ведучий: Держава оплатить навчання учнів, які проживають на лінії зіткнення. Такий закон прийняла Верховна Рада. Як пояснили автори документу, мова йде про часткову або повну оплату навчання, безкоштовне надання підручників, стипендіальне забезпечення та безкоштовне забезпечення проживання в гуртожитках. У школярів буде можливість не залишатися на лінії війни і не переходити на сторону Росії. Про це розповів співавтор документу народний депутат Олег Ляшко. За його словами, наступний крок розробити законопроект щодо дітей, які залишилися на окупованій території.

Олег Ляшко, народний депутат: Таких дітей на всій лінії фронту від Маріуполя до Авдіївки майже 7 тисяч. Вони сидять у підвалах і при каганці лампи, яку в 1943-у чи 1941-у році готують уроки, там їм готують їсти і там вони живуть, тому що щодня над їхніми головами літають російські «Гради».

Ведучий: Потрібно вивозити дітей з лінії зіткнення та залучати їх до освіти, зокрема в українських вишах. Про це розповів «Радио Вести» радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гринчак. За його словами, зараз опрацьовують документ, який дозволить зараховувати школярів з цих територій без ЗНО або дасть їм можливість отримати українські документи про закінчення школи.

Юрій Гринчак, радник міністра з питань тимчасово окупованих територій: Плани того, щоб не тільки дітей з лінії розмежування, але й дітей з неконтрольованих територій, дати їм можливість навчатися в наших вишах, тобто зробити їм свідоцтва про закінчення середньої школи, з нашого боку, тобто сьогодні у людей є бажання із лінії розмежування, із тих районів, які сьогодні не контролюються владою, отримувати вище навчання чи освіту на Україні.

Ведучий: Уряд вже урізав всі ініціативи парламентарів. Про це в інтерв'ю “Радио Вести” розповів виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. За його словами, у держави не має коштів на забезпечення такого масиву учнів та студентів. Тому Верховна Рада приймає закони, а Кабмін видає розпорядження щодо порядку їх реалізації.

Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS: Уряд надає фактично ініціативу Міністерству освіти, видає порядок реалізації цієї норми, в якому норма редукована цієї ж всієї безоплатної допомоги, а там значить безоплатна вища освіта, безоплатна професійно-технічна освіта, соціальні стипендії, пільгові кредити, безкоштовний інтернет, підручники, гуртожитки все йде по факту для переселенців безкоштовні гуртожитки.

Ведучий: Зазначу, загалом за даними авторів законопроекту наразі в населених пунктах, які розташовані на лінії зіткнення проживають майже 50 тисяч дітей від народження до 17 років. Йдеться про території Донецької та Луганської області».

Схожі вади й у сюжетів «Скарги підприємців» із випуску о 6:35. У повідомленні оприлюднено відомості про скарги підприємців до офісу бізнес-омбудсмена України, двох експертів, а ось позицію влади, якою підприємці незадоволені, не висвітлено:

«Олександр Сотников, ведучий: Це підсумковий випуск новин. В студії Олександр Сотников. Представники бізнесу стали масово скаржитися на місцевих чиновників. Згідно з даними Ради бізнесу омбудсмена, у останньому кварталі минулого року кількість скарг зросла на 40 %. Більшість скарг українських підприємців пов’язана з наданням адміністративних послуг та земельними питаннями. Докладніше про це далі в ефірі “Радио Вести”.

Корю: Кількість скарг українського бізнесу на органи місцевого самоврядування за останній квартал 2016 року, в порівнянні з попереднім, зросла більш ніж на 40 %. Більшість заяв українських підприємців були пов’язані з наданням адміністративних послуг: управлінням місцевим майном, правонаступництвом функцій, переданих центральними органами влади, а також із земельними питаннями. Крім того, підприємці незадоволені низькою кваліфікацією регіональних чиновників. Найчастіше український бізнес був незадоволений діями податкових органів. Цього питання стосувалися майже половина всіх звернень. 20% скарг торкалися діяльності силових структур. Трохи менше 10% підприємців були незадоволені законодавчими ініціативами. Стільки ж — діями державних регуляторних служб.

Олександр Сотников: Додам, бізнес-омбудсмен України Альгирдас Шемета зауважив, що місцева влада частіше вдається до порушень через те, що отримала більше повноважень. Крім того, є певні проблеми в законодавстві щодо створення нових об’єднаних територіальних громад. А це ризики для реформи, зауважив Шемета.

Перед малим та великим бізнесом постають схожі проблеми, проте у невеликих підприємств менше ресурсу для протидії органам місцевої влади, зазначила в інтерв’ю “Радио Вести” директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко. Вона зауважила, що різновиди порушень, з якими стикаються підприємства, більше залежать від галузі. Наприклад, інноваційний бізнес зустрічає на своєму шляху менше перешкод.

Анна Деревёянко, директор Європейської бізнес-асоціації: В региональном аспекте возникает проблема с отведением земли, получением земли, либо там получением разрешений. Это могут быть разрешения разного толка: на размещение каких-то рекламных плоскостей, введение основных средств в эксплуатацию, получение каких-то согласований с региональными властями. И какие-то другие разрешения, присущие тому или другому сектору. Потому что есть сектора бизнеса, которые по идее вообще не требуют никаких разрешений. Например, информационные технологии, энергетика или там добыча природных ресурсов. Они уже завязаны на получении соответствующих лицензий.

Олександр Сотников: Порушення з боку органів місцевого самоврядування найчастіше пов’язані з тим, що регіональні чиновники перевищують свої повноваження, зауважив в інтерв’ю “Радио Вести” Сергій Доротич. Експерт зауважив, що одне із перших місць за кількістю порушень займає столична влада, яка часто нехтує інтересами малого бізнесу на користь великого.

Сергій Доротич, експерт: Це стосується зокрема і київської, і міської ради, на яку найбільше скарг. Останнім часом отримав бізнес-омбудсмен, наскільки мені відомо, від мікро- і малого бізнесу. Тому що рішення Київської міської ради, вони, по-перше, суперечать антимонопольному законодавству України, так звані обмеженні реалізації алкогольних напоїв в маленьких магазинчиках, крамничках і кіосках. Натомість це рішення фактично надає преференції великим мережам і певному виду бізнесу.

Олександр Сотников: Додам, Державна служба зайнятості готує реформу, яка дозволить перекваліфіковувати непрацюючих людей на підприємців. У службі обіцяють, що українці, які залишилися без роботи, незабаром зможуть отримати фінансування для втілення перспективних бізнес-ідей».

Порушення балансу думок у такій значній кількості новин відкриває широке поле для маніпуляцій, позаяк радіосюжети, які висвітлюють тільки один погляд, не збалансовують і в подальших випусках новин, що обов’язково мало би відбуватися навіть у форматі радіо FM.

Оперативність новин

На думку експертів «Детектора медыа», в аналізований день бракувало свіжості 21 % новин «Радио Вести». Зокрема, аж до 10:30 журналісти радіокомпанії розповідали слухачам про події минулого дня. А в сюжеті «Верховна Рада збільшила штрафи за сміття у п’ять разів» (6:35) узагалі йдеться про закон, ухвалений іще 7 лютого.

Аналогічна ситуація і з повідомленням із випуску новин о 6:05 «Відмови у візах до США» — інші ЗМІ поширили цю інформацію ще 7 лютого.

Варто зауважити, що впродовж інформаційного дня аж до 20:00 новини постійно оновлювались, а деякі доповнювалися новими відомостями й видавалися в ефір у розвитку. Та після цього й до кінця мовлення без жодних оновлень у кількох повторах виходили два випуски коротких новин і один підсумковий.

Усі ці новини розповідали про події поточної доби, тож ми їх не відносили до контенту з порушенням стандарту.

Достовірність інформації

Зауваження стосовно відповідності новин «Радио Вести» вимогам стандарту стосуються 18 % проаналізованого контенту. Посилання на джерело інформації в таких повідомленнях відсутнє взагалі або ж украй розмите.

Порушення критерію стосується значної кількості міжнародних новин, де джерела інформації не вказано, ними слугують інші ЗМІ, або ж у таких новинах міститься посилання на посадовців тих чи інших країн, але не повідомляється, звідки така інформація у «Радио Вести».

Прикладом такої новини може бути повідомлення «Британська громада палат схвалила «брекзіт» (о 7:30):

«Богдан Амосов, ведучий: Британська громада палат схвалила “брекзіт”. Урядовий законопроект про вихід Об'єднаного Королівства із Європейського Союзу схвалили чотириста дев'яносто чотири парламентарі, сто двадцять два виступили проти. В ході дебатів депутати обговорювали кілька поправок, серед яких дозвіл громадянам Євросоюзу залишатися на території Об'єднаного Королівства після завершення “брекзіта”. Жодна з поправок в результаті не булі прийнята».

Прикладом «вітчизняної» новини з порушенням стандарту може бути повідомлення «У Криму десятки селищ залишилися без світла» з випуску об 11-й годині. У цьому випадку «Вести» також не повідомляють, звідки їм відомо про ситуацію на півострові:

«Богдан Амосов, ведучий: У Криму десятки селищ залишилися без світла. Близько 6 тисяч мешканців півострову перебувають без електрики, через обмерзання і обрив дротів. Також відбуваються відключення світла і на материковій Україні. У Херсонській області немає електрики в 15 населених пунктах, а в Одеській — у 54».

Зауваження також викликає практика деперсоніфікації джерел інформації, на кшталт «у ДСНС повідомили», «як повідомили у міністерстві» тощо.

Відокремлення фактів від коментарів

Аналізуючи новини «Радио Вести», експерти зауважили високий рівень дотримання вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів: тільки в 1 % контенту траплялися оцінні судження або підміна понять чи невиправдані узагальнення. Але вони таки траплялися. Скажімо, в повідомленні «Андрій Парубій планує змусити депутатів виступати українською» (новини о 8:00):

«Богдан Амосов, ведучий: Андрій Парубій планує змусити депутатів виступати українською. Відповідний законопроект, спікер парламенту вніс до Верховної Ради. Мета законопроекту, максимально гарантувати дотримання Конституційного статусу державної мови при виконанні законодавчої влади. Нагадаю, напередодні Парубій зробив зауваження кільком депутатам від “Опозиційного блоку” через те що вони виступали з трибуни парламенту російською мовою».

Хоча навряд чи в разі схвалення законопроекту спікер, а не закон «змушуватиме» нардепів звертатися з трибуни ВР українською.

Або ж візьмімо сюжет «За премією на 8 березня Юлії Марушевській довелося виправдовуватися у НАЗК» (новини о 7:00):

«Богдан Амосов, ведучий: За премією на 8 березня Юлії Марушевській довелося виправдовуватися у НАЗК. Колишня очільниця Одеської митниці надала пояснення у Національному агентстві з питань запобігання корупції з приводу отримання премії у 500 гривень. Про це сама вона розповіла у себе на сторінці у Фейсбуці. Надавати пояснення її викликали за клопотанням першого заступника СБУ Павла Демчини. Тепер СБУ разом із НАЗК звинувачує колишню чиновницю у адміністративному порушенні через конфлікт інтересів за преміювання самої себе на пів тисячі гривень, відзначила Марушевська у себе у соцмережі».

Така вільна інтерпретація терміна «надання пояснень» пасує радше інфотейнменту, а не інформаційній журналістиці.

Точність та повнота інформації

Здебільшого в новинах «Радио Вести» інформація добирається досить ретельно і, принаймні, не суперечить відомостям із новин тієї ж тематики, які бачимо в інших ЗМІ. Та зауваження в експертів усе ж були до 26 % проаналізованого контенту.

Зокрема, на зниження показника за стандартом суттєво вплинула практика переказування журналістами слів ньюзмейкерів, на яких вони посилаються. Слухачі не мають можливості почути пряму мову згадуваної персони особисто й переконатися, що все лунало саме так, як про це повідомив ведучий.

Утім, трапляються і спрощення кількісних показників, у яких вони невиправдано округлюються тощо.

Попри наявність у чи не половині новин «Радио Вести» бекґраундів або чималого обсягу інформації за темою повідомлення, експерти вважають, що стандарт повноти інформації порушено в 73 % проаналізованого контенту.

Безумовно, новина не може вважатися повною й вичерпною, якщо в ній не забезпечено балансу думок і поглядів на подію / явище / проблему. А, як ішлося вище, дотримання вимог цього стандарту інформаційної журналістики у «Радио Вести» відверто накульгує.

До того ж часто бекґраунди в новинах не відповідають безпосередньо заявленій темі повідомлення — це «братська могила» з усіх відомостей, що має на той момент редакція про особу або подію чи явище, про яке йдеться.

Але й стосовно інших критеріїв повноти наданих відомостей зауважень більш ніж достатньо.

Візьмімо, наприклад, повідомлення з випуску новин о 14:30 «Єфремова звільнили з камери у залі Старобільського райсуду Луганської області»:

«Ведуча: Єфремова звільнили з камери у залі Старобільського райсуду Луганської області. Щоправда, лише на період слухання справи. Про це повідомив агентство “Інтерфакс” адвокат Андрій Смирнов.

Нагадаю, 17 січня Старобільський суд продовжив екс-регіоналу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 березня. Адвокат Олександр Мельников зазначав, що законодавство не дає можливості оскаржити таке рішення ухвалене в рамках підготовчого засідання. І, нагадаю, на початку січня генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова».

Погодьтеся, в новині однозначно бракує інформації, а через що ж, власне, пан Єфремов став фігурантом судової справи? У чому її суть? У чому його звинувачують? Навряд чи в насичених подієвому та інформаційному потоках слухач зберігає в пам’яті деталі всіх негараздів «ексів».

Або ж візьмімо повідомлення про те, що «на Харківщині скасували заняття у 24 школах» (новини о 9:00):

«Богдан Амосов, ведучий: На Харківщині через несприятливі погодні умови скасували заняття у 24 школах. Через сильні морози також призупинили заняття школярів на Сумщині. Там учні молодшої школи на вимушених канікулах у десяти районах вже другий день поспіль. Температура повітря в регіоні цієї ночі місцями сягала позначки у мінус 27 градусів».

Насамперед постає питання: звідки ця інформація? На скільки скасували навчання у школах? Де розташовані згадані 24 школи і яка це частка від загальної кількості шкіл регіону?

Насамкінець — повідомлення «Група народних депутатів з різних фракцій презентувала меморандум» (о 17:30):

«Олександр Сотников, ведучий: Група народних депутатів з різних фракцій презентувала меморандум про наміри ухвалити етичний кодекс парламентарія. Цією декларацією про наміри парламентарів започатковують майданчик переговорів щодо підготовки етичного кодексу народного депутата. Підписанти закликали приєднатися до нього інших депутатів».

Жодної конкретики повідомлення не містить, у ньому порушено практично всі стандарти інформаційної журналістики.

Матеріали з ознаками замовності та їхня тональність

З усього проаналізованого контенту новинпідозри стосовно ймовірної замовностів експертів викликали 18 сюжетів (із повторами включно), серед яких шістнадцять мають ознаки політичної замовності, а два — комерційної. Зауважмо одразу: головна вада таких новин — порушення стандарту балансу думок і поглядів, внаслідок якого в повідомленнях зміщуються акценти на користь однієї зі сторін.

Отож, почнімо з новини із ознаками комерційної замовності. Йдеться про двічі повторену новину «Розірвати договір з компанією “Київенерго”»:

«Олександр Сотников, ведучий: Такий вихід із ситуації щодо нарахування захмарних комунальних платежів киянам за минулий місяць, бачить лідер громадського руху “Соціальна справедливість” Алла Шлапак. В інтерв'ю “Радио Вести” вона повідомила, що відповідний проект рішення вже є у Київраді. І закликала владу міста підтримати його, та провести відкриті конкурси, на яких визначити компанію, що надаватиме якісні послуги з опалення киянам».

Актуальну тему в повідомленні зведено до погано аргументованого заклику розірвати договори з комерційним підприємством, що може вважатися виявом лобізму Алли Шлапак. У сюжеті вона фігурує як лідерка громадського руху, насправді ж є депутаткою Київради. Тож має всі важелі просувати таке рішення серед депутатського корпусу. Що ж до «Київенерго», то позицію компанії в новині не представлено, увагу сконцентровано виключно на негативних аспектах її діяльності.

Ця новина, як і згадана нижче, «висмикнута» з гостьової студії, де Алла Шлапак була гостею, й редакція не подбала, щоби її розширити й доповнити.

Власне, так само з’явилася в ефірі й інша двічі повторена новина з Аллою Шлапак, яка вже має ознаки політичної замовності, — сюжет «Відстоювати свої права і домагатися справедливості у суді»:

«Олександр Сотников, ведучий: Відстоювати свої права і домагатися справедливості у суді, у відповідь на утиски малого та середнього бізнесу в Україні. До цього в ефірі “Радио Вести” закликала лідер громадського руху “Соціальна справедливість” Алла Шлапак. Щодо знесення МАФів вона зауважила, що в столиці цей процес відбувається вибірково. Водночас вона зазначила, що більшість суб'єктів підприємницької діяльності, які постраждали, були напівзаконні. Тож лідер громадського руху “Соціальна справедливість” вважає, що влада має розробити дієвий механізм аби підприємці не йшли працювати у тінь, а вправно сплачували державі всі податки».

Але ж як депутатка міськради героїня сюжету мала би добиватися законності рішень ради, виконуючи свої власні повноваження. У даному ж випадку це виглядає самопіаром.

Також у новині простежується задана негативна тональність щодо звинувачень влади в утисках бізнесу. Причому ця теза звучить неодноразово, без урахування позиції владних інституції. Зокрема, в новині «Скарги підприємців»:

«Олександр Сотников, ведучий: Це підсумковий випуск новин. В студії Олександр Сотников. Представники бізнесу стали масово скаржитися на місцевих чиновників. Згідно з даними Ради бізнесу омбудсмена, у останньому кварталі минулого року кількість скарг зросла на 40 %. Більшість скарг українських підприємців пов’язана з наданням адміністративних послуг та земельними питаннями. Докладніше про це далі в ефірі “Радио Вести”».

У розгорнутому сюжеті місця для коментаря представника влади не знайшлося, зокрема й влади київської міської, яку в сюжеті називають найбільшим порушником прав підприємців.

Загалом, негативна тональність щодо чинної влади простежується в багатьох сюжетах «Радио Вести». Безумовно, для журналістів критикувати владу — святе діло, але за умови збалансованого та об’єктивного інформування. Натомість у «Радио Вести» вона набуває ознак негативного маніпулятивного інструмента.

Наприклад, візьмімо сюжет «Вбивство Павла Шеремета було політичним замовленням, яке могли організувати в Росії». Після інформації силовиків про перебіг розслідування (міністр МВС Арсен Аваков, заступник голови Національної поліції Олександр Вакуленко) в сюжеті раптом з’являється штучно «пришитий» негативний коментар незалежного експерта, що узагальнює ситуацію й має цілком конкретного «адресата»:

«Ведучий: Суспільство вимагає результатів розслідування вбивства Павла Шеремета, — “Радио Вести” розповів директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий. Також він зазначив, що розслідування справи може стати прикладом того, як працює поліція після оновлення та реформи.

Юрій Лісничий, директор Інституту аналізу та прогнозування: Той підхід до реформи, коли рекламували суцільне оновлення на багатьох відрізках, робота зупинилась. Організована злочинність: страшенна статистика по показникам. Ми бачили, які спецоперації у нас проводилися в Княжичах. Воно почало там, де вузько, там і рветься, і воно почало тріщати. І через те, саме момент відреагувати на ту критику спеціалістів, які казали, що можна робити очищення, але не так різко, однозначно будуть проблеми».

Ще більш промовистим є сюжет «Держава оплатить навчання учнів, які проживають на лінії зіткнення». Він присвячений ухваленому парламентом 7 лютого закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки дітей, які постійно проживають в зоні проведення АТО в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення».

Зауважимо, що Президент підписав його аж 2 березня, але вже 9 лютого журналісти «Радио Вести» дають зрозуміти, що уряд цей закон уже «поховав». До того ж у сюжеті є синхрон співавтора документа Олега Ляшка. Зауважмо: дібрана пряма мова абсолютно популістська, неінформативна і спрямована на витискання сльози:

«Олександр Сотников, ведучий: Держава оплатить навчання учнів, які проживають на лінії зіткнення. Такий закон прийняла Верховна Рада. Як пояснили автори документу, мова йде про часткову або повну оплату навчання, безкоштовне надання підручників, стипендіальне забезпечення та безкоштовне забезпечення проживання в гуртожитках. У школярів буде можливість не залишатися на лінії війни і не переходити на сторону Росії. Про це розповів співавтор документу народний депутат Олег Ляшко. За його словами, наступний крок розробити законопроект щодо дітей, які залишилися на окупованій території.

Олег Лішко, народний депутат: Таких дітей на всій лінії фронту від Маріуполя до Авдіївки майже 7 тисяч. Вони сидять у підвалах і при каганці лампи, яку в 1943 чи 1941 році готують уроки, там їм готують їсти і там вони живуть, тому що щодня над їхніми головами літають російські “Гради” (…).

Ведучий: Уряд вже урізав всі ініціативи парламентарів. Про це в інтерв'ю… розповів виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. За його словами, у держави немає коштів на забезпечення такого масиву учнів та студентів. Тому Верховна Рада приймає закони, а Кабмін видає розпорядження щодо порядку їх реалізації.

Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS: Уряд надає фактично ініціативу Міністерству освіти, видає порядок реалізації цієї норми, в якому норма редукована цієї ж всієї безоплатної допомоги, а там значить безоплатна вища освіта, безоплатна професійно-технічна освіта, соціальні стипендії, пільгові кредити, безкоштовний інтернет, підручники, гуртожитки все йде по факту для переселенців безкоштовні гуртожитки (…)».

Ознаки замовності з вираженою негативною тональністю містить і двічі повторений сюжет «9 лютого Національна Рада оштрафувала вісім радіостанцій більш ніж на півмільйона гривень за недотримання квот мовлення української мовою». Під штрафні санкції потрапило й «Радио Вести»; коментує ситуацію генеральний продюсер радіо Віталій Докаленко, який заявив, що «в розмовному радіо, яке віщає, яке мовить в прямому ефірі 1416 годин на день, дуже складно відстежити, щоб ведучий дотримувався встановленої квоти. Це не музичне радіо, які формують свій плейлист на сервері і відразу бачать, яка частка контенту у них українською мовою, додав Віталій Докаленко.

Мы не дотянули меньше процента только по причине того, что конкретно Вересень в эфире со слушателями общался на том языке, на котором они к нему дозванивались. Это формальность. Это чистая формальность. Потому, что отдавать предупреждения, штрафовать радиостанцию за 0,2 %, на 0,78 % — это чистой воды издевательство. Нацрада сейчас превратилась в карательный орган”».

І виважений коментар представника регулятора вже не зміг нівелювати тональність повідомлення.

Зауважимо, що «мовні» маніпуляції впродовж денного ефіру неодноразово обігрувалися й у гостьових студіях «Радио Вести».

А ще в ефірі радіокомпанії 9 лютого були два «антигероя» — нардепи Олексій Гончаренко та Іван Мельничук. Що стосується першого, то вийшло аж два незбалансованих сюжети, в яких він фігурує — «У Німеччині засудили дії депутата з Блоку Петра Порошенка Олексія Гончаренка» та «Фракція БПП засудила свого соратника Олексія Гончаренка». Нагадаємо, народний депутат на знак протесту проти позиції німецького посла стосовно можливості проведення виборів на непідконтрольній українській владі частині Донбасу до виведення російських військ написав фарбою на фрагменті Берлінського муру біля будівлі Посольства Німеччини в Києві слово «найн». У жодній із цих новин позицію нардепа не представлено.

А Івана Мельничука негативно показано в новинах «У Верховній Раді України побились депутати» та «У Верховній Раді сталася сутичка депутатів». У першому повідомленні інформація неповна, суть конфлікту не відома й де-факто зводиться до «очевидці стверджують, що Мельничук кинувся на Лещенка ніби за пост із мережі Facebook». Друге ж повідомлення вийшло в підсумковому випуску, тут уже, навпаки, смакуються всі деталі й подробиці, висвітлено позицію обох забіяк із БПП — Івана Мельничука та Сергія Лещенка. Та новина закінчується словами їхньої колеги Світлани Заліщук, яка «не виключає, що Мельничук під час нападу на Лещенка, був в стані алкогольного сп’яніння. За словами Заліщук, депутати систематично п’ють в Раді». І тут уже ані спростувань, ані позиції запідозреного в пияцтві народного депутата.

Іще одна новина з ознаками замовності має відверто маніпулятивний характер і певною мірою — ознаки проросійської пропаганди. Це повідомлення «В Грузії замислились щодо перезавантажень відносин з Росією»:

«Богдан Амосов, ведучий: В Грузії замислились щодо перезавантажень відносин з Росією. Про це пишуть аналітики приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor. Відзначається, що ще задовго до голосування за “брекзіт” і виборів в президенти у США, Грузія почала шукати шляхи щодо відновлення відносин із Росією. Причина — припинення прогресу діалогу із Заходом. Зазначається, що між Москвою та Тбілісі за минулий рік проводилися різні торгові переговори, а уряди країн перебувають у постійному контакті».

Новина незбалансована, містить посилання на єдине джерело. Провідну тезу не підтверджено жодною іншою експертною думкою. Хто саме замислився про перезавантаження? У чому суть «припинення прогресу діалогу із Заходом»? Принаймні, щодо європейських рішень про безвіз для громадян Грузії «Радио Вести» вирішили не згадувати.

З усього переліку новин із ознаками політичної замовності найбільш невинною є двічі повторена в підсумкових випусках новина «Прем'єр-міністр Грецької Республіки Алексіс Ципрас відвідав Україну». Це класичний «паркет» без вираженої тональності на будь-чию користь.

Гостьові студії

Упродовж інформаційного дня в ефірі «Радио Вести» вийшло вісім інформаційних та інформаційно-аналітичних програм, здебільшого у форматі гостьових студій. Зокрема, ми аналізували програми «Утренний эфир», «Спорное утро», «Ланч-тайм», «Свежий взгляд», «Точка зору», «Шоу Вересня», «Эркюль Агаты Холмс» і «Деньги Блинова».

У зазначених програмах гостями студії побували громадські діячі й депутати різних рівнів, політологи, економісти, посадовці різних компаній і відомств, і здебільшого вибір експертів був доречним та виправданим. Майже обов'язковим атрибутом більшості програм були вокспопи у форматі спілкування зі слухачами, які телефонували до студії, та інтерактивних голосувань.

Теми розмов у студіях — від загалом нейтральних до найгостріших, причому актуальність окремих штучно загострювалася й навіть дещо нагніталася. Скажімо, в «Утрєннем эфире» поряд із темами Берлінського кінофестивалю та заборони вбивства тварин заради хутра в студії обговорювався «найн» Олексія Гончаренка із запрошеним експертом (політичний аналітик Петро Охотін). Слухачам було запропоновано взяти учать в інтерактивному голосуванні «Чи соромно вам за вчинок Олексія Гончаренка?». Зауважмо, запитання сформульовано так, що воно маніпулює свідомістю учасників. Загалом, Гончаренка, даруйте, «замочили»: 80 % соромляться його вчинку. Упродовж програми ведучі намагалися зв’язатися з нардепом, щоби почути його думку, та марно. Принаймні, так про це повідомили слухачеві.

Репрезентативність вокспопів, особливо в рамках обмеженого часу однієї програми, серед аудиторії конкретного ЗМІ, сумнівна. А тим часом завдяки узагальненню вона «за замовчуванням» підноситься на «Радио Вести» як домінантна думка соціуму, що можна вважати маніпулятивним компонентом мовлення.

Серед інших тем «Утреннего эфира» — обговорення внесеного Андрієм Парубієм законопроекту про обов’язковість виступу нардепів із трибуни ВР. Власне, ця ініціатива викликала резонанс і цілком мала право бути обговореною в ефірі «Радио Вести». Втім, і воно містило ознаки маніпуляцій. Зокрема, непрямо просувалася ідея несвоєчасності цієї ініціативи, її другорядності на тлі нинішніх проблем; ішлося навіть про те, що українська мова як загальнообов’язкова державна може стати чинником поглиблення розколу в суспільстві. Ці тези ненав’язливо звучали в запитаннях ведучих. До таких висновків підштовхували слухачів.

Іще більш неоднозначною виглядала програма «Спорное утро». В ній теж не оминули увагою вчинку Олексія Гончаренка, але це питання було вторинним: акценти зміщено на суть заяви Ернста Райхеля, «который навлек на себя гнев украинских политиков, когда допустил возможность проведения выборов на оккупированных территориях Донбасса в присутствии российских войск». Зважте на інтерактивне запитання: «Как нам быть в ситуации с послом Германии? Если вы считаете, что извиниться перед Германией и задуматься о выборах, звоните (номер). Если вы считаете, что нам сейчас нужно настаивать на своем, выслать посла и лишиться союзника Германии — (номер)». Як бачимо, й тут відчувається програмування слухачів на «третього не дано» й варіанти, які виглядають гротескно й аж ніяк не пропонувалися офіційною владою.

Та все ж найгострішою була «затравка» дискусії навколо ініційованої Інститутом національної пам’яті просвітницької кампанії з інформування про УПА як таку й постать Степана Бандери зокрема. Ведучий неодноразово закидав тезу про побоювання, щоб інформаційна кампанія не перетворилася на пропаганду, а з Бандери не зліпили чергового ідола. Власне, задана ведучим тональність наводить на роздуми, що українцям не варто звертатися до складних моментів своєї історії. І що все це — не більш ніж «разменная монета»: «Мы будем говорить о Бандере — в который раз эта тема актуализируется. И вот из Польши эта актуализация нам в последние дни принеслась в который раз. В общем герой, преступник, национальный символ чего, он борец или людоед? Разменная монета в любом случае». І в цьому контексті, з посиланням на Качинського, — що з Бандерою Україна в Європу не ввійде.

До «мовних ініціатив» Парубія, перформансу Гончаренка та просвітницької кампанії про УПА «Радио Вести» поверталося і в програмі «Свежий вигляд», але вже без істерики й надриву. Серед інших тем — із Тарасом Чорноволом ведучі обговорили перспективи безвізу для українців, вибори на Донбасі при збереженні російського статус-кво в регіоні, події на Майдані та призначення нового керівника Нацполіції, а також аналізували економічні реалії України з власним оглядачем Андрієм Бліновим.

Ще один вкид «Радио Вести» — суцільні утиски бізнесу чинною владою. Зокрема, тема отримала розвиток у програмі «Ланчтайм» під час розмови з лідеркою громадського руху «Соціальна справедливість» Аллою Шлапак. Щоправда, слухачів забули поінформувати, що вона депутатка Київміськради з фракції «Єдність». Отож часом цілком слушні критичні зауваги «підпільної» депутатки на адресу влади загалом і київської міської зокрема виглядали самопіаром, а програма набувала ознак замовності.

Зауважень заслуговує й двічі трансльоване 9 лютого «Шоу Вересня». Тут знову «потовклися» на мовному питанні. Наприкінці — в контексті мовних ініціатив для парламенту від спікера Андрія Парубія, але в основному йшлося про негаразди й перспективи радіокомпанії втратити ліцензію через порушення квот мовлення українською. Микола Вересень, а саме до його програми були претензії Нацради з питань телебачення і радіомовлення, «відривався» на адресу регулятора сповна. Аж до таких фраз: «Ой, я не можу говорити “здравствуйте!”. Я можу говорити тільки українською, бо там же пильні вуха Національної ради десь стирчать».

Моніторинг здійснюється ГО «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк».

comments powered by Disqus