Яким був 2016 рік для соціальних медіа, або Про «найвпливовішого у світі редактора»

Фото: julianmidwinter.com.au/

Facebook, попри те, що постійно зазнає критики, демонструє шалені темпи як у збільшенні користувачів, так і у зростанні прибутків (лише навесні чистий прибуток Facebook виріс утричі). Twitter продемонстрував неготовність пропонувати інноваційні рішення, тож усе, що йому лишається, — щосили намагатися втриматися на плаву, чим він, власне, й займається. А Instagram у 2016-му впровадив стільки технологічних змін, що якби ми вирішили перерахувати їх усі — цей огляд більше нікого й нічого не стосувався би.

Разом із тим 2016-й оголив низку тривожних тенденцій та явищ, що стосуються інформаційного поля та цифрових технологій. Та чи могло бути інакше з роком, знаковим терміном якого стала «постправда»?

Pokemon Go у цифрах

Справжнім феноменом цифрового світу 2016 року стала онлайн-гра з елементами геолокації та доповненої реальності Pokemon Go, яка з’явилася на платформах iOS та Android 6 липня. Загальні правила: гравці шукають і ловлять мультиплікаційних героїв — покемонів, за це отримують винагороди, які підвищують бойову силу покемона. Умикаючи камеру, гравець бачить не лише те, що навколо нього, а й покемонів, яких розміщує додаток — таким чином, користувачі вирушають на пошуки віртуальних створінь у різні місця.

Менше ніж за тиждень гра встигла потрапити на смартфон кожного 20-го американця, менше ніж за добу — очолити чарти безкоштовних і касових додатків App Store. За числом скачувань вона обійшла додаток для знайомств Tinder, а за кількістю активних користувачів — Twitter.

· 500 млн — стільки разів встановили цю гру за три місяці з моменту запуску в липні (за даними Venture Beat);

· 5 днів — за такий термін від запуску гра збільшила вартість акцій компанії Nintendo на більш ніж 50 %;

· $ 600 млн — дохід розробника за 90 днів із моменту запуску гри в липні (за даними Venture Beat);

· 45 млн — щоденна активна аудиторія (в перші три місяці після запуску);

· 74 дні — гра протрималася на першому місці в рейтингу AppStore.

У вересні розробники Pokemon Go були змушені визнати, що гра почала втрачати популярність. Нині Niantic Labs працює над великим оновленням: так, у Pokemon Go з'являться сто нових персонажів та нові функції для взаємодії між гравцями. Варто зауважити, що в деяких медіа гру розкритикували через надто широкі права доступу до даних користувачів, побоюючись, що та може перетворитися на засіб віддаленого доступу та шпигування. Також зазначимо, що гру заборонили в деяких країнах: скажімо, в Саудівській Аравії вирішили, що гра суперечить нормам ісламу, в Ізраїлі додатком заборонили користуватися солдатам, а в Боснії переймалися тим, що гравці могли натрапити на території з мінами часів війни 1990-х.

Флешмоби

#яНеБоюсьСказати

Напередодні спалаху вірусу Pokemon Go Facebook захопив флешмоб, котрий встигли наректи чи не наймасштабнішою та найважливішою акцією українського сегменту соцмережі за весь час її існування. Мова про #яНеБоюсьСказати — під цим хештегом українки почали масово ділитися своїми історіями про сексуальні домагання та насильство. Розпочала кампанію в соцмережах активістка й журналістка Анастасія Мельниченко, проте вже за кілька годин своїми відвертими, шокуючими й досі нерозказаними розповідями поділилися сотні людей (більше — в огляді MediaSapiens).

•  #redmylips

Відомим у світі став і хештег #redmylips, який започаткувала міжнародна ініціатива Red My Lips. Як кажуть самі активісти, червоною помадою вони намагаються зробити проблеми зґвалтувань і насильства візуально видимими. Ініціативу Red My Lips підхопили і в Україні: дівчата фарбували губи в червоне й викладали свої фото в мережах із відповідним хештегом. Акція традиційно відбувається в квітні: цей місяць присвячено поінформованості щодо сексуального насильства.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, 35 % жінок у світі зазнали насильства в тій чи іншій формі. Минулого року ООН оприлюднив нові дані, назвавши насильство проти жінок світовою пандемією. Кожна третя жінка зазнала психологічного або сексуального насильства. У ЄС 45–55 % жінок зазнавали сексуальних домагань із 15-річного віку. А в Україні цю тему тривалий час замовчували.

•  #CzarnyProtest

Поширюючи цей тег у вересні, мешканці Польщі та решти світу виявляли незгоду з можливою повною забороною абортів у цій країні. Вони одягалися в чорне та публікували свої фото під ним. 23 вересня Сейм Польщі в першому читанні ухвалив законопроект, який передбачав повну заборону переривання вагітності: якщо би жінка та лікар усе-таки наважилися на цю процедуру, то їх би очікувало ув’язнення. По всій Польщі відбулися демонстрації проти таких змін до закону. Лише у Варшаві в мітингу взяли участь понад десять тисяч учасниць та учасників. Зрештою демонстрації змусили владу Польщі прислухатися до думки громадян. (Нині в Польщі існує таке поняття, як «аборційний компроміс», що уможливлює переривання вагітності лиш у трьох випадках. Детальніше — за посиланням.)

#NotOkay

У жовтні американська письменниця Келлі Оксфорд попросила читачів написати про випадки сексуальних домагань, використовуючи хештег #NotOkay. Поштовхом для флешмобу стало оприлюднення відео, на якому тоді ще кандидат у президенти США Дональд Трамп образливо висловлювався про жінок. «Коли ти зірка, вони дозволяють тобі це робити, що завгодно дозволяють. Схопити за проміжність. Вони дозволяють тобі все», — ця цитата Трампа викликала особливо негативну реакцію.

 Келлі Оксфорд першою написала свою історію: «Розповідайте про сексуальні домагання. Почну перша: в автобусі старий схопив мене за проміжність і посміхнувся. Мені було 12!», — написала вона у своєму Twitter.

У жовтні цей хештег використали понад мільйон жінок, щоби повідомити про випадки сексуального домагання з власного досвіду, пише Revelist.

Вбивства в соцмережах

Сайти соцмереж активно продовжують використовувати як самі терористи, так і ті, хто з ними бореться. У червні у США Омар Матін, який застрелив 49 осіб у гей-клубі Pulse в Орландо, під час масового вбивства писав у Facebook. Він лишав ісламістські записи з декількох акаунтів та шукав у соцмережі будь-яку реакцію на вбивства. Це не може не нагадати поведінки Вестера Лі Фленагана, який, використовуючи мобільний телефон,зняв однохвилинне відео вбивства двох журналістів (Елісон Паркер та Адама Уорда, своїх колег) від першої особи, в якому сам повільно наближався до жертв, займав зручну позицію, простягав руку з пістолетом, вистрілював. А згодом, упродовж п’ятигодинної спроби втечі дорогами Вірджинії, знайшов спосіб завантажити відео на акаунти в Twitter тa Facebook разом із особистими образами на адресу колишніх колег.

Ще один моторошний випадок — у передмісті Парижа молода дівчина кинулася під потяг, транслюючи це онлайн через мобільний додаток Periscope. За словами місцевої поліції, дівчина надсилала текстове повідомлення другу свого колишнього хлопця, в якому написала, що колишній хлопець ображав та зґвалтував її, в повідомленні йшлося, що вона «покінчить із життям через заподіяне їй зло».

Відео не можна подивитися на Periscope (який нині належить Twitter), але фрагменти з роликів доступні на YouTube, де момент суїциду затемнений. Дівчина на відео каже, що вона «дійшла до межі» і її вже нічого не радує. Глядачі відео писали в коментарях вислови на кшталт «Ми чекаємо», «Завжди раді тебе бачити», «Дай нам підказку» — очевидно, не розуміючи серйозності її психологічного стану. На одному з відео екран стає темним, і через 5 хвилин чути чийсь голос, очевидно, рятувальника, який каже: «Я під поїздом із жертвою».

11 травня, схожий трагічний випадок трапився і в Україні — 15-річний підліток зі Львова зумисне ліг на рейки і зняв на відео власну смерть.

Цукерберг як «найвпливовіший у світі редактор»

Facebook і ЗМІ

Найпопулярніший у світі сайт соцмережі впродовж року перебував у центрі уваги світових медіа. По-перше, у квітні компанія відкрила доступ до сервісу Instant Articles для всіх ЗМІ — проекту, що викликав особливе занепокоєння видавців ще на етапі запуску: ті переймалися, що Facebook отримає врешті-решт забагато влади через модель розподіленого контенту. Як це працює насправді? Надаючи традиційним ЗМІ, а також онлайн-виданням доступ до великої аудиторії, Facebook залучає унікальний і якісний контент на власну платформу, чим нівелює необхідність переходу на платформу онлайн-видання.

Як засвідчили результати дослідження Інституту Ройтерз (Digital News Report-2016), у рамках якого опитали респондентів із 26 країн, 51 % людей, котрі мають доступ до інтернету, використовують соціальні мережі як джерело новин щотижня (для 12 % це джерело є основним). Facebook є найпоширенішим сайтом соцмереж для перегляду, поширення та обговорення новин для 44 % опитаних.

 

В Україні відповідне дослідження проводилося USAID «У-Медіа»: згідно з ним, відсоток респондентів, які користуються Facebook і які для отримання новин віддають перевагу Facebook поміж інших соціальних мереж, істотно зріс минулого року: з 27 % до 36 % (використання в цілому) та з 12 % до 21 % (переважний спосіб отримання новин) із 2015-го по 2016 рік.

Тож, з одного боку, Facebook пропонує видавцям доступ до більшої аудиторії, з іншого — узалежнює медіа від свого алгоритму. А відколи компанія внесла чергові зміни до останнього, щоби віддати перевагу дописам від персональних сторінок напротивагу публікаціям спільнот у формуванні новинної стрічки — і поготів.

До речі, на початку вересня екс-редактор The Guardian Алан Расбріджер (Alan Rusbridger) заявив, що Facebook поглинув майже 20 мільйонів фунтів стерлінгів доходів британської газети від цифрової реклами в минулому році. Так, у квітні 2015-го, коли Расбріджер ще працював на посаді, керівництво прогнозувало виданню виручку в £100 мільйонів. Зрештою грошовий обіг склав £81,9 мільйонів. Виступаючи на FT Weekend Live Festival у Лондоні, пан Расбріджер зазначив, що прогнози The Guardian так і не матеріалізувалися, «тому що все пішло у Facebook».

Упередженість, фейки та цензура

Звинувачення в політичній упередженості — у травні Facebook опинилась у центрі скандалу: її звинувачали в тому, що соцмережа піднімала у видачі новин дописи, пов'язані з Демократичною партією в США, напротивагу республіканцям. У результаті Facebook звільнила 26 працівників, які модерували «трендові» історії, автоматизувавши цей процес. Однак таке рішення мало побічний ефект — до розділу трендових новин почали потрапляти фейки, й на компанію знову звалився шквал критики.

Звинувачення в цензурі — одна з найбільших газет Норвегії Aftenposten опублікувала на першій шпальті звернення до генерального директора Facebook Марка Цукерберга. Газета розкритикувала соціальну мережу за політику цензури, оскільки адміністрація Facebook зажадала видалити зі сторінки видання знамениту фотографію Ніка Ута часів В'єтнамської війни, адже на знімку зображено голу дівчинку.

70 правозахисних груп США звернулися до CEO Facebook Марка Цукерберга із проханням роз'яснити політику компанії щодо видалення контенту. Так, правозахисники написали колективного листа, в якому розкритикували соцмережу за випадки видалення записів користувачів, зокрема таких, що стосуються порушень прав людини й насильства з боку поліції. (У компанії пообіцяливзяти це до уваги.)

Після перемоги Трампа все зайшло ще далі. Критики платформизаявили, що й у цьому винен Facebook (через неконтрольоване поширення фейкових новин). Спершу Марк Цукерберг назвав це божевіллям, але трохи згодом заявив, що в компанії дуже серйозно ставляться до проблеми дезінформації, а тому Facebook у найближчому майбутньому докладатиме ще більше зусиль для вирішення цієї проблеми (більше — в оглядіMediaSapiens).

Візуальний контент

Другого листопада Марк Цукерберг повідомив про те, що спільнота користувачів сайту соцмережі досягла позначки 1,8 млрд осіб. Він підкреслив, що головною метою бренду за минулі місяці було збільшення числа тих, хто дивиться і знімає відео. В результаті аудиторія користувачів сервісу прямих трансляцій Facebook Live із травня збільшилася в чотири рази. Вражаючі показники продемонстрували й Instagram Stories: функцію, яка була запущена лишень три місяці тому, тепер щоденно використовує 100 тис. осіб.

Українська аудиторія Facebook теж росте шаленими темпами. Якщо досі її річний приріст становив 35–40 %, то цього року їй вдалося збільшитися на третину всього за сім місяців. Так, за період із квітня по листопад 2016-го кількість українських користувачів сайту соцмережі зросла з 5,4 млн до 7,2 млн, пише Watcher.

Окрім того, в листопаді Facebook також придбала стартап FacioMetrics, створений розробниками з Університету Карнегі-Меллон. Це додаток Intraface, що вміє розпізнавати сім емоцій на обличчях людей. У Facebook зазначають, що нові додатки зможуть «керуватися жестами, розпізнавати вирази облич користувачів і виконувати пов'язані з цим дії». До прикладу, вибрати потрібний емодзі, відстеживши міміку людини. Надалі Facebook використовуватиме FacioMetrics у фільтрах для обробки відео в трансляціях. Нині спеціальні маски, які компанія отримала завдяки покупці MSQRD, реагують на міміку рота й рухи брів. За рахунок FacioMetrics корпорація зможе додати нові незвичайні ефекти.

У найближчому майбутньому від Facebook варто очікувати ще більшого акценту на візуальний контент. Нові елементи протягом наступних місяців з’являться в Messenger, який, до речі, визнала найзахищенішим міжнародна правозахисна Amnesty International.

Twitter

Боротьба з екстремізмом

Упродовж року Twitter регулярно критикували за недостатню боротьбу з екстремістським контентом. Акція #SaveTwitter (під цим тегом користувачі поширювали чутки про нібито закриття платформи вже наступного року) виявила, що в сервісу мікроблогів справді є проблеми з кіберзалякуванням. І хоча компанія повідомила, що з середини 2015 року заблокувала близько 360 тисяч акаунтів за пропаганду тероризму й екстремізму, збільшивши кількість щоденних блокувань на 80 %, цього все ж недостатньо,на думку британських парламентарів.

У серпні голова комітету внутрішніх справ Палати громад лейборист Кіт Ваз заявив, що інтернет — «джерело життя для ISIS та інших терористичних угрупувань». «Незважаючи на те, що Twitter у період між серединою 2015-го та лютим 2016 року заблокував 125 тис. акаунтів, а Google у 2014 році видалив 14 млн, насправді це лише краплина в морі. Вони повинні зрозуміти, що разом із сотнями мільйонів прибутків та мільярдами клієнтів має приходити почуття відповідальності за той вплив, який здійснює екстремістський контент, розміщений на цих сайтах», — наголосили чиновники.

Ще в лютому ISIS опублікувала 25-хвилинне відео, в якому погрожувала засновнику соцмережі Facebook Марку Цукербергу і CEO мікроблогу Twitter Джеку Дорсі: «Ви щодня заявляєте, що заблокували багато наших акаунтів, та невже це все, що ви можете зробити? Якщо закрити один обліковий запис, ми відкриємо десять нових».

 

Як же зреагували на це в компанії? По-перше, наприкінці літа Twitter запровадив нову функцію на своєму сайті, яка здобула назву «фільтр якості»(Quality Filter). Цей інструмент дозволяє користувачу виділяти і блокувати ті твіти, які містять образливий контент, а також спам і повторювані повідомлення. Та про найсуттєвіші рішення в цьому напрямі стало відомо лише зовсім нещодавно. Тож Twitter, Facebook, Google та Microsoft вирішили об’єднатися в боротьбі з терористичним контентом. «На наших платформах немає місця контенту, який сприяє тероризму. Ми сподіваємося, що наше об’єднання дозволить збільшити ефективність боротьби», —заявили вони у спільному дописі в блозі. Компанії вирішили створити спільну базу даних фотографій і відео, які використовуються для вербування людей до терористичних організацій. Так, кожному файлу присвоять «цифрові відбитки», що маєспростити процес їх блокування при повторному завантаженні. Після того, як кожен такий «цифровий відбиток» потрапить до бази даних, усі три компанії перевірятимуть, чи не суперечить він її політиці. За необхідності технологічні гіганти зможуть швидко знаходити його на своїй платформі та видаляти. Базу даних запустять на початку 2017-го.

Криза сервісу мікроблогів

Після низки відмов щодо купівлі сервісу мікроблогів (придбати Twitter не захотіли Alphabet, Disney, Salesforce, Facebook, Apple), які посипалися на компанію у вересні-жовтні, справи в Twitter, здається, тільки погіршилися. Наприкінці минулого місяця в ЗМІ просочилася інформація про те, що компанія планує звільнити близько 300 співробітників, що становить 8 % її штату. В цілому,за інформацією Bloomberg, акції Twitter впали на 40 % за останні 12 місяців, а це, в свою чергу, зумовлює відтік талановитих розробників у Google, Facebook та інші компанії. Згодом компанія оголосила про закриття сервісу для коротких відеороликів Vine, що загалом було очікуваним із двох причин: по-перше, з розвитком сегменту мобільного відео Vine суттєво потіснили конкуренти (Facebook, Snapchat та Instagram), а по-друге, минулого року функція відеозйомки та публікації роликів з'явилася безпосередньо у Twitter. Пізніше стало відомо про появу охочих купити Vine, та, згідно з найновішими даними, Twitter таки залишить сервіс собі й поновить його роботу в січні 2017-го.

Варто також зазначити, що з компанії вирішив звільнитися один із топ-менеджерів — віце-президент Twitter Ріші Джейтлі (Rishi Jaitly), який керував медіапартнерством в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, Середньому Сході та Північній Африці. Пан Джейтлі заявив, що бажає «рухатися до нових можливостей». Він, до речі, восьмий за рахунком топ-менеджер, котрий вирішив покинути компанію цього року.

Instagram

Найефективніша платформа

А тимчасом Instagram процвітає. За рік платформа зазнала справді радикальних змін. По-перше, навесні Instagram здійснив кардинальний редизайн і став чорно-білим. Тоді ж додаток збільшив ліміт тривалості відеороликів із 15 секунд до хвилини, а згодом запустив надзвичайно успішний вбудований аналог Snapchat — Instagram Stories. Ба більше, восени у фотосервісі з'явилася функція прямих трансляцій. Врешті-решт Instagram був визнаний найефективнішим майданчиком для залучення аудиторії: це засвідчили результати дослідження, проведеного медіаплатформою Bloglovin. Компанія провела опитування серед 2500 блогерів. 60 % респондентів назвали Instagram найефективнішою мережею для охоплення нової аудиторії та взаємодії з нею. Bloglovin також дослідила вартість послуг блогерів: наприклад, рекламні публікації від їхнього імені. 90 % опитаних готові розмістити публікацію рекламного характеру у Facebook менш ніж за $250. Подібну публікацію в Instagram 84 % респондентів готові зробити за $250. Найдешевше коштує реклама в Twitter — тут цінник за рекламний контент становить до $150.

Боротьба з кібербулінгом

Нещодавно Instagram презентувала нові інструменти в рамках політики компанії щодо захисту користувачів від кібербулінгу. Щоби розбудовувати соцмережу як безпечне та комфортне місце для самовираження, в Instagram вирішили запровадити три нові опції:

  • відключення коментарів під різними записами,
  • видалення підписників,
  • можливість поставити «лайк» коментарю.

Гендиректор і розробник Instagram Кевін Сістром заявив, що мета цих змін — дати користувачам можливість «виражати свою підтримку та просувати позитивне спілкування в додатку». Детальніше про кожну з них — в огляді MediaSapiens.

Судячи з усього, 2017-й буде роком, коли поширення відео досягне піку. На цю думку наштовхують не лише зусилля глобальних медіагравців у напрямі розвитку візуального контенту та неодноразові заяви Марка Цукерберга про те, що Facebook продовжить робити акцент на відео, а й результати дослідження сервісу The Buffer. По-перше, відповідно до них 83 % маркетологів хотіли би створювати більше відеоконтенту, якби їх не обмежував час та ресурси. 30 % маркетологів мають намір зосередитися на Facebook-відео у 2017-му, ще 28 % — приділити більше уваги YouTube. По-друге, з Facebook у 2017-му, скоріш за все, ніхто не піде. Нині майже кожен із опитаних The Buffer використовує сайт соцмережі (93 %) та Facebook ads (91 %).

Також 2017-й цілком очікувано може виявитися роком, коли віртуальна та доповнена реальності стануть невід’ємною складовою щоденного життя соціальних медіа. Віртуальна реальність дасть людям нові можливості відчути світ навколо них, пише Marketing Land. А ще вона цілком здатна докорінно змінити наші уявлення про комунікацію.

comments powered by Disqus